АНОНС: У НМІУ – тренінг "Як цікаво розповідати про історію" від "ІП"

6 липня історик, заступник головного редактора "Історичної правди" Олександр Зінченко проведе спеціальний тренінг – як правильно розповідати про історію широкій аудиторії.

Запрошуємо всіх охочих, у першу чергу, істориків, музейників і тих, хто популяризує історичні знання.

Олександр Зінченко – історик і журналіст, один із засновників провідного українського науково-популярного ресурсу "Історична правда", зараз є автором і ведучим телевізійної програми "Розсекречена Історія" на каналі "UA:Перший".

 

У 2007-2008 рр. консультував телепроект "Великі Українці". Працював як редактор-дослідник Студії документальних фільмів "07 Продакшн". За його участі створено 12 документальних фільмів.

Також Олександр Зінченко є автором книги "Година папуги: Українські сторінки Катині" (2011), що є першою на цю тематику, та багатьох науково-популярних статей на історичні теми у різноманітних українських ЗМІ.

16 липня, понеділок, 16.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Участь – за вхідним квитком до музею. Попередньо необхідно ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ ОНЛАЙН.

Додаткова інформація – за телефоном (044) 278-48-64.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.