Музею подарували фото з вшанування 20-річчя смерті Є. Коновальця

19 липня керівникам Музею визвольної боротьби ім. С. Бандери, що в Івано-Франківську подарували дві фотографії з вшанування 20-річчя смерті Є. Коновальця.

Про це повідомляє видання "Місто".

 Фото з вшанування 20-річчя смерті Є. Коновальця

За словами директора музею Ярослава Коретчука, світлини чудово доповнять експозицію, яку готують для Музею-кімнати Євгена Коновальця, що незабаром відкриють в Івано-Франківську на однойменній вулиці.

Ярослав Коретчук розповів, що фотографій з вшанування 20-річчя смерті Є. Коновальця є три. Він зміг придбати тільки одну, а про дві він написав пост у соцмережі, мовляв, є такі світлини і можна їх придбати.

Фото з вшанування 20-річчя смерті Є. Коновальця

"Я випадково потрапив на них на антикварному ринку у Львові. Одну зміг придбати, а ще дві залишилися. Я зберіг контакти продавця і не дарма, адже згодом пан Ігор Макарук зголосився їх викупити у нього", – розповів директор музею Ярослав Коретчук.

 Фото з вшанування 20-річчя смерті Є. Коновальця

ДОВІДКА:

Євген Коновалець (14.06.1891–23.05.1938) – полковник Армії Української Народної Республіки, керівник Української військової організації, голова Проводу українських націоналістів.

Свого часу Євген Коновалець об'єднав тисячі українців довкола ідеї боротьби за соборну Українську державу. Один із творців українських збройних сил, він сформував  Галицько-буковинський курінь, а згодом полк Січових стрільців і дав відсіч більшовицькому повстанню робітників київського заводу "Арсенал".

Перебуваючи в еміграції, не полишав своїх ідеалів та створив Організацію українських націоналістів. Саме Коновалець  підготував майбутнє покоління діячів ОУН, серед яких Степан Бандера, Роман Шухевич, Ярослав Стецько.

Усі матеріали ІП за темою "Коновалець"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.