Музею подарували фото з вшанування 20-річчя смерті Є. Коновальця

19 липня керівникам Музею визвольної боротьби ім. С. Бандери, що в Івано-Франківську подарували дві фотографії з вшанування 20-річчя смерті Є. Коновальця.

Про це повідомляє видання "Місто".

 Фото з вшанування 20-річчя смерті Є. Коновальця

За словами директора музею Ярослава Коретчука, світлини чудово доповнять експозицію, яку готують для Музею-кімнати Євгена Коновальця, що незабаром відкриють в Івано-Франківську на однойменній вулиці.

Ярослав Коретчук розповів, що фотографій з вшанування 20-річчя смерті Є. Коновальця є три. Він зміг придбати тільки одну, а про дві він написав пост у соцмережі, мовляв, є такі світлини і можна їх придбати.

Фото з вшанування 20-річчя смерті Є. Коновальця

"Я випадково потрапив на них на антикварному ринку у Львові. Одну зміг придбати, а ще дві залишилися. Я зберіг контакти продавця і не дарма, адже згодом пан Ігор Макарук зголосився їх викупити у нього", – розповів директор музею Ярослав Коретчук.

 Фото з вшанування 20-річчя смерті Є. Коновальця

ДОВІДКА:

Євген Коновалець (14.06.1891–23.05.1938) – полковник Армії Української Народної Республіки, керівник Української військової організації, голова Проводу українських націоналістів.

Свого часу Євген Коновалець об'єднав тисячі українців довкола ідеї боротьби за соборну Українську державу. Один із творців українських збройних сил, він сформував  Галицько-буковинський курінь, а згодом полк Січових стрільців і дав відсіч більшовицькому повстанню робітників київського заводу "Арсенал".

Перебуваючи в еміграції, не полишав своїх ідеалів та створив Організацію українських націоналістів. Саме Коновалець  підготував майбутнє покоління діячів ОУН, серед яких Степан Бандера, Роман Шухевич, Ярослав Стецько.

Усі матеріали ІП за темою "Коновалець"

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей

Помилка Михайла Терещенка

Тут би йому і зрозуміти все та направити сили, а головне всі гроші, саме в цей напрямок, повернутись в Київ, поставити чітку і виграшну ставку на Україну. Але ні... він ставить все на "зеро", бажаючи отримати абсолютно повний контроль, всю імперію, вибороти для себе мрію демократичної Росії, яка настільки ж примарна, як і його віра в те, що в казино приносять успіх ставки на дати народження матері і бабусі