Музею подарували фото з вшанування 20-річчя смерті Є. Коновальця

19 липня керівникам Музею визвольної боротьби ім. С. Бандери, що в Івано-Франківську подарували дві фотографії з вшанування 20-річчя смерті Є. Коновальця.

Про це повідомляє видання "Місто".

 Фото з вшанування 20-річчя смерті Є. Коновальця

За словами директора музею Ярослава Коретчука, світлини чудово доповнять експозицію, яку готують для Музею-кімнати Євгена Коновальця, що незабаром відкриють в Івано-Франківську на однойменній вулиці.

Ярослав Коретчук розповів, що фотографій з вшанування 20-річчя смерті Є. Коновальця є три. Він зміг придбати тільки одну, а про дві він написав пост у соцмережі, мовляв, є такі світлини і можна їх придбати.

Фото з вшанування 20-річчя смерті Є. Коновальця

"Я випадково потрапив на них на антикварному ринку у Львові. Одну зміг придбати, а ще дві залишилися. Я зберіг контакти продавця і не дарма, адже згодом пан Ігор Макарук зголосився їх викупити у нього", – розповів директор музею Ярослав Коретчук.

 Фото з вшанування 20-річчя смерті Є. Коновальця

ДОВІДКА:

Євген Коновалець (14.06.1891–23.05.1938) – полковник Армії Української Народної Республіки, керівник Української військової організації, голова Проводу українських націоналістів.

Свого часу Євген Коновалець об'єднав тисячі українців довкола ідеї боротьби за соборну Українську державу. Один із творців українських збройних сил, він сформував  Галицько-буковинський курінь, а згодом полк Січових стрільців і дав відсіч більшовицькому повстанню робітників київського заводу "Арсенал".

Перебуваючи в еміграції, не полишав своїх ідеалів та створив Організацію українських націоналістів. Саме Коновалець  підготував майбутнє покоління діячів ОУН, серед яких Степан Бандера, Роман Шухевич, Ярослав Стецько.

Усі матеріали ІП за темою "Коновалець"

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну