Музею подарували фото з вшанування 20-річчя смерті Є. Коновальця

19 липня керівникам Музею визвольної боротьби ім. С. Бандери, що в Івано-Франківську подарували дві фотографії з вшанування 20-річчя смерті Є. Коновальця.

Про це повідомляє видання "Місто".

 Фото з вшанування 20-річчя смерті Є. Коновальця

За словами директора музею Ярослава Коретчука, світлини чудово доповнять експозицію, яку готують для Музею-кімнати Євгена Коновальця, що незабаром відкриють в Івано-Франківську на однойменній вулиці.

Ярослав Коретчук розповів, що фотографій з вшанування 20-річчя смерті Є. Коновальця є три. Він зміг придбати тільки одну, а про дві він написав пост у соцмережі, мовляв, є такі світлини і можна їх придбати.

Фото з вшанування 20-річчя смерті Є. Коновальця

"Я випадково потрапив на них на антикварному ринку у Львові. Одну зміг придбати, а ще дві залишилися. Я зберіг контакти продавця і не дарма, адже згодом пан Ігор Макарук зголосився їх викупити у нього", – розповів директор музею Ярослав Коретчук.

 Фото з вшанування 20-річчя смерті Є. Коновальця

ДОВІДКА:

Євген Коновалець (14.06.1891–23.05.1938) – полковник Армії Української Народної Республіки, керівник Української військової організації, голова Проводу українських націоналістів.

Свого часу Євген Коновалець об'єднав тисячі українців довкола ідеї боротьби за соборну Українську державу. Один із творців українських збройних сил, він сформував  Галицько-буковинський курінь, а згодом полк Січових стрільців і дав відсіч більшовицькому повстанню робітників київського заводу "Арсенал".

Перебуваючи в еміграції, не полишав своїх ідеалів та створив Організацію українських націоналістів. Саме Коновалець  підготував майбутнє покоління діячів ОУН, серед яких Степан Бандера, Роман Шухевич, Ярослав Стецько.

Усі матеріали ІП за темою "Коновалець"

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.