У Чернігові археологи виявили стародавнє семиярусне кладовище. ФОТО

Під час розкопок на Єлецькій горі в Чернігові археологи виявили стародавнє кладовище.

Про це повідомляє "Гордон" із посиланням на кандидата історичних наук, доцента Інституту історії, етнології та правознавства Національного університету "Чернігівський колегіум" Олену Черненко.

 Розкопки на Єлецькій горі. Фото: Олена Черненко

"Результати розкопок підтверджують висновок, що в часи після монгольської навали (не раніше XIV століття) на цій ділянці сформувалося християнське кладовище.

 

  Розкопки на Єлецькій горі. Фото: Олена Черненко

Воно функціонувало безперервно протягом багатьох століть (принаймні до XIX століття), унаслідок чого утворилося до семи ярусів могил, котрі перекривають та прорізають одна одну", – повідомила Черненко.

Артефакти знайдені під час розкопок на Єлецькій горі. Фото: Олена Черненко

 

За її словами, це кладовище не позначене на планах Чернігова, його не згадують у письмових джерелах. Зазначають, що кладовище не було монастирським, оскільки є багато поховань дітей.

Нагадуємо, що на початку липня Верховна Рада закріпила за розкопками на Поштовій площі статус пам'ятки й музею.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.