У Чернігові археологи виявили стародавнє семиярусне кладовище. ФОТО

Під час розкопок на Єлецькій горі в Чернігові археологи виявили стародавнє кладовище.

Про це повідомляє "Гордон" із посиланням на кандидата історичних наук, доцента Інституту історії, етнології та правознавства Національного університету "Чернігівський колегіум" Олену Черненко.

 Розкопки на Єлецькій горі. Фото: Олена Черненко

"Результати розкопок підтверджують висновок, що в часи після монгольської навали (не раніше XIV століття) на цій ділянці сформувалося християнське кладовище.

 

  Розкопки на Єлецькій горі. Фото: Олена Черненко

Воно функціонувало безперервно протягом багатьох століть (принаймні до XIX століття), унаслідок чого утворилося до семи ярусів могил, котрі перекривають та прорізають одна одну", – повідомила Черненко.

Артефакти знайдені під час розкопок на Єлецькій горі. Фото: Олена Черненко

 

За її словами, це кладовище не позначене на планах Чернігова, його не згадують у письмових джерелах. Зазначають, що кладовище не було монастирським, оскільки є багато поховань дітей.

Нагадуємо, що на початку липня Верховна Рада закріпила за розкопками на Поштовій площі статус пам'ятки й музею.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.