У Чернігові археологи виявили стародавнє семиярусне кладовище. ФОТО

Під час розкопок на Єлецькій горі в Чернігові археологи виявили стародавнє кладовище.

Про це повідомляє "Гордон" із посиланням на кандидата історичних наук, доцента Інституту історії, етнології та правознавства Національного університету "Чернігівський колегіум" Олену Черненко.

 Розкопки на Єлецькій горі. Фото: Олена Черненко

"Результати розкопок підтверджують висновок, що в часи після монгольської навали (не раніше XIV століття) на цій ділянці сформувалося християнське кладовище.

 

  Розкопки на Єлецькій горі. Фото: Олена Черненко

Воно функціонувало безперервно протягом багатьох століть (принаймні до XIX століття), унаслідок чого утворилося до семи ярусів могил, котрі перекривають та прорізають одна одну", – повідомила Черненко.

Артефакти знайдені під час розкопок на Єлецькій горі. Фото: Олена Черненко

 

За її словами, це кладовище не позначене на планах Чернігова, його не згадують у письмових джерелах. Зазначають, що кладовище не було монастирським, оскільки є багато поховань дітей.

Нагадуємо, що на початку липня Верховна Рада закріпила за розкопками на Поштовій площі статус пам'ятки й музею.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.