На Львівщині відкрили оновлений музей історії давньоруського міста. ФОТО

Музей історії давньоруського міста Звенигород – історико-краєзнавчого напрямку, заснований у 1987 році. У неділю, 22 липня, його відкрили після оновлення.

Про це повідомляє "Гал-Інфо"  з посиланням на прес-службу Львівської ОДА.

Оновлена експозиція музею. Фото: Львівська газета

 

Присутніх привітала заступник голови Львівської ОДА Оксана Стоколос-Ворончук.

"Хто не знає нашої історії, не матиме майбутнього, тому сьогоднішня подія є надзвичайно важливою. На українській історії потрібно начатись, і приємно, що є тут діти, які приходитимуть в музей і цікавитимуться історичним минулим", - зазначила Оксана Стоколос-Ворончук.

 Оновлена експозиція музею. Фото: Львівська газета

Основу експозиції музею, яка розміщена на 2 поверхах, складають речі, знайдені під час археологічних досліджень літописного Звенигорода Галицького, розпочатих наприкінці ХІХ ст. і продовжених у 1960-1980 рр.

 Оновлена експозиція музею. Фото: Львівська газета

Зазначимо, станом на сьогодні сьогодні у фондах музею зберігається понад 2 тис. експонатів, серед яких – крем’яні серпи, кам’яна сокира з отвором, зернотерка, римські застібки (фібули), шкіряні вироби (взуття), вироби з кістки, дерев’яні іграшки, давньоруська зброя і прикраси, мармур, хрестики, колекція каблучок з кольорового скла, керамічна плитка, якою була вимощена підлога розкопаної дерев’яної церкви.

Нагадуємо, що в Японському морі знайшли затонулий "корабель скарбів".

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.