Історику Юрію Дмитрієву пред’явили нове звинувачення в сексуальному насиллі

Російському історику Юрію Дмитрієву, керівнику «Меморіалу» Карелії, пред’явили нове звинувачення – у сексуальному насильстві.

28 червня 62-річного дослідника та правозахисника заарештували на два місяці, повідомляють "Такие дела".

Йому пред’явили звинувачення за ч. 4 п. "б" ст. 132 КК РФ (насильницькі дії сексуального характеру по відношенню до особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку). Ця стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 20 років.

2 липня захист оскаржив рішення про арешт.

 

Член правління міжнародної некомерційної організації "Меморіал" Олег Орлов назвав у коментарі "Інтерфаксу" нову справу проти Дмитрієва політичним переслідуванням. Орлов вважає "дуже дивним" той факт, що Верховний суд Карелії повернув першу справу на повторне розслідування в нижчий суд через обставини, які знову відкрилися.

"Тепер вони роблять хорошу міну при поганій грі: нібито відкрилися нові дані і вони порушують нову справу. Цілком очевидно, що вони просто не можуть відчепитися, хоча розсипалося їх попереднє звинувачення і незрозуміло, на чому ґрунтуватиметься нове", — заявив Орлов.

Він підкреслив, що необґрунтованість звинувачення була наочно підтверджена ще під час першого судового процесу.

Нагадаємо, що 5 квітня Петрозаводський міський суд виправдав Юрія Дмитрієва. Його звинувачували у використанні неповнолітньої прийомної дочки для виготовлення порнографії і розбещування її. За Дмитрієвим визнано право на реабілітацію.

Разом з тим суд визнав історика винним за статтею про зберігання зброї. Йому призначено покарання у вигляді 2 років і 6 місяців обмеження волі, однак з урахуванням часу, проведеного в СІЗО, Дмитрієву необхідно буде відзначатися в поліції тільки протягом наступних трьох місяців.

Раніше прокуратура вимагала для Дмитрієва 9 років колонії суворого режиму. Дмитрієв був арештований 26 грудня 2016 року. Звинувачення з самого початку спричинило суспільний резонанс. Російський "Меморіал" вважає справу проти Дмитрієва сфабрикованою.

Дмитрієв провів в ув’язненні більше року і був відпущений на підписку про невиїзд 27 січня цього року. 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.