Дмитро Стус: Вирізали сцену суду над Стусом — то не моя проблема

Син українського дисисента Василя Стуса Дмитро не збирається давати авторські права знімальній групі художнього фільму "Стус" про його батька.

Про це він заявив у коментарі сайту "Гордон".

"Я не вкурсі останніх подій, тому що українське телебачення не дивлюся та у "Фейсбуці" не сиджу. Близько року тому до мене звернулися з Держкіно і попросили, щоби я зустрівся з людьми, які хочуть знімати фільм про Стуса. Я зустрівся, почитав сценарій і категорично відмовився брати будь-яку участь у цій роботі, навіть як консультант.

Адже це кіно виходило зовсім не про Стуса. Там не було нічого, що мало би бути в такому фільмі. З людьми, які збиралися знімати цю стрічку, я розмовляв останній раз біля року тому, якщо не більше. З тих пір контактів із ними не було. І ця тема зі скандалом навколо фільму мене зовсім не цікавить", — заявив Дмитро Стус.

Він відзначив, що не має наміру втручатися в розбіжності між знімальною групою і політиком Віктором Медведчуком, який був адвокатом його батька на судовому процесі.

"Те, що з фільму хотіли вирізати сцену суду над Стусом, — не моя проблема. Це проблема знімальної групи. І знову-таки, якщо представники Медведчука зберуться судитися зі знімальною групою, то це не мої проблеми. Більше того, за минулий час про мене написали всяке. І я вирішив, що авторських прав не дам. Так хай тепер знімають піратський фільм. Мені все одно", — підсумував Дмитро Стус.

Нагадаємо, 10 серпня стало відомо, що в кінофільмі "Стус" не буде сцени суду над поетом Василем Стусом, де адвокатом дисидента був відомий зараз проросійський політик Віктор Медведчук.

Ця звістка збурила велику дискусію в соціальних мережах та ЗМІ. Член Ради Реанімаційного пакету реформ Віктор Таран навіть запропонував флешмоб із хештегом #фільмПроСтусаБезЦензури.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман доручив  очільникам Мінкульту та Держкіно "зробити все можливе", щоб історія Василя Стуса була подана "чесно, повністю і без перекручувань".

Урешті-решт, знімальна група повідомила, що планує дозняти епізод суду, в якому фігуруватиме й адвокат Віктор Медведчук, найближчим часом.

Українського поета й дисидета, члена Української Гельсінської групи Василя Стуса КГБ заарештував 14 травня 1980 року в Києві за звинуваченням у проведенні "антирадянської агітації та пропаганди". 28 вересня—2 жовтня тривав судовий процес на Стусом. Попри заперечення поета, йому призначили державного адвоката — Віктора Медведчука.

Медведчук на суді визнав, що всі "злочини", нібито вчинені його підзахисним, "заслуговують на покарання". Але просив врахувати, що Стус, працюючи на виробництві, "виконував норму", а до того ж мав низку хронічних захворювань.

Стуса визнали "особливо небезпечним рецидивістом" і засудили на десять років позбавлення волі в таборі особливо суворого режиму та п’ять років заслання. Василь Стус помер уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. Офіційна версія — серцевий напад.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище