Дмитро Стус: Вирізали сцену суду над Стусом — то не моя проблема

Син українського дисисента Василя Стуса Дмитро не збирається давати авторські права знімальній групі художнього фільму "Стус" про його батька.

Про це він заявив у коментарі сайту "Гордон".

"Я не вкурсі останніх подій, тому що українське телебачення не дивлюся та у "Фейсбуці" не сиджу. Близько року тому до мене звернулися з Держкіно і попросили, щоби я зустрівся з людьми, які хочуть знімати фільм про Стуса. Я зустрівся, почитав сценарій і категорично відмовився брати будь-яку участь у цій роботі, навіть як консультант.

Адже це кіно виходило зовсім не про Стуса. Там не було нічого, що мало би бути в такому фільмі. З людьми, які збиралися знімати цю стрічку, я розмовляв останній раз біля року тому, якщо не більше. З тих пір контактів із ними не було. І ця тема зі скандалом навколо фільму мене зовсім не цікавить", — заявив Дмитро Стус.

Він відзначив, що не має наміру втручатися в розбіжності між знімальною групою і політиком Віктором Медведчуком, який був адвокатом його батька на судовому процесі.

"Те, що з фільму хотіли вирізати сцену суду над Стусом, — не моя проблема. Це проблема знімальної групи. І знову-таки, якщо представники Медведчука зберуться судитися зі знімальною групою, то це не мої проблеми. Більше того, за минулий час про мене написали всяке. І я вирішив, що авторських прав не дам. Так хай тепер знімають піратський фільм. Мені все одно", — підсумував Дмитро Стус.

Нагадаємо, 10 серпня стало відомо, що в кінофільмі "Стус" не буде сцени суду над поетом Василем Стусом, де адвокатом дисидента був відомий зараз проросійський політик Віктор Медведчук.

Ця звістка збурила велику дискусію в соціальних мережах та ЗМІ. Член Ради Реанімаційного пакету реформ Віктор Таран навіть запропонував флешмоб із хештегом #фільмПроСтусаБезЦензури.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман доручив  очільникам Мінкульту та Держкіно "зробити все можливе", щоб історія Василя Стуса була подана "чесно, повністю і без перекручувань".

Урешті-решт, знімальна група повідомила, що планує дозняти епізод суду, в якому фігуруватиме й адвокат Віктор Медведчук, найближчим часом.

Українського поета й дисидета, члена Української Гельсінської групи Василя Стуса КГБ заарештував 14 травня 1980 року в Києві за звинуваченням у проведенні "антирадянської агітації та пропаганди". 28 вересня—2 жовтня тривав судовий процес на Стусом. Попри заперечення поета, йому призначили державного адвоката — Віктора Медведчука.

Медведчук на суді визнав, що всі "злочини", нібито вчинені його підзахисним, "заслуговують на покарання". Але просив врахувати, що Стус, працюючи на виробництві, "виконував норму", а до того ж мав низку хронічних захворювань.

Стуса визнали "особливо небезпечним рецидивістом" і засудили на десять років позбавлення волі в таборі особливо суворого режиму та п’ять років заслання. Василь Стус помер уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. Офіційна версія — серцевий напад.

Бабин Яр. Дорога смерті

Назустріч бігли якісь люди: "Швидше! Швидше! Ешелони чекають!" Потім повз натовп проїхали вантажівки. Вантажівки були наповнені якимись речами. На речах сиділи німці, грали на губних гармошках, весело реготали. "Це нас дещо заспокоїло: хіба можна так реготати, коли там вбивають людей?"

Городниця: від унікального скарбу до давньоруського городища

У Городниці на Житомирщині, де в кінці серпня знайшли унікальний тисячолітній скарб із 38 срібниками, археологи виявили невідоме досі давньоруське городище

Осмислений рух до голодовбивства. Як Сталін йшов до «великого переламу»

Останнім часом посилюються спроби влади РФ виправдати Сталіна щодо Великого голоду на досить своєрідному ґрунті – мовляв, оступився, наробив дурниць через недосвідченість.

Чи можна принизити Генія?

Наші предки жили у світі, відмінному від нашого. У світі, де Добро і Зло, Герой і Лиходій були чітко розділені і знаходились у постійному непримиренному антагонізмі. Релігійна свідомість вимагала устремління до святості, і навіть її антипод – комуністичний атеїзм у ХХ-му столітті змушений був на місце Святого письма встановити "Моральний кодекс будівника комунізму", який формально мало чим відрізнявся від загальноприйнятих моральних норм і так само вимагав від людини чітко визначеної громадянської позиції, моральної чистоти і принциповості.