Конкурс на нового дирeктора Музeю Ханeнків: музeйник vs підприємeць

Департамент культури Київської міськадміністрації проводить конкурс на посаду гендиректора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

Про це повідомляє видання "Лівий берег" із посиланням на сайт КМДА. На пост претендує дві особи – нинішня заступниця генерального директора музею Катерина Чуєва і підприємниця у сфері реставрації та будівництва Світлана Зорінець.

Одна із експозицій музею Ханенків. Фото: Wix.com

Катерина Чуєва працює в музеї Ханенків з 1998 року, була зберігачкою фонду мистецтва Стародавнього світу, була куратором виставок у музеї, нині – заступник директора з науково-методичної роботи, є членом президії ICOM в Україні.

Світлана Зорінець була заступником директора Національного Києво-Печерського заповідника з науково-екскурсійної роботи (з 2010 по 2012 роки), 2013 року працювала в "Софії Київській", де також займалася екскурсійною діяльністю.

З 2017 року займається підприємництвом: так, значиться керівником проекту в компанії "ABC – архітектурний центр". У цій компанії, що робить ремонт і будівництво об'єктів, одним з проектів значиться реставрація музею Ханенків. Директор компанії – Павло Зорінець.

З документами претеденток можна ознайомитися за посиланнями: 1, 2 і 3.

Відповідно до закону, до конкурсної комісії увійшло 9 осіб – трьох делегував колектив музею, трьох – громадські організації, ще трьох – орган управління музеєм, тобто КМДА.

Поки що відомо про членів конкурсної комісії від колективу – Олеся Островська-Люта, Іван Козленко, Людмила Строкова, і про тих, кого делегували громадські організації, - Володимир Шейко, Ольга Балашова та Владислав Піоро.

Засідання конкурсної комісії відбудеться 27 серпня.

Нагадуємо, що 18 серпня діти командирів УПА-Південь передали їх бойові нагороди до НМІУ.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.