Латвія та Естонія мають намір стягнути з РФ компенсацію за радянську окупацію

Країни Балтії досліджують можливості стягнення з Російської Федерації компенсації збитків, нанесених за часів радянської окупації.

Як повідомляє "Військовий навігатор України" про це йдеться у спільній заяві міністрів юстиції Латвії Дзинтарса Разначса та Естонії Урмаса Рейнсалу, опублікованій у вівторок на сайті міністерства юстиції Естонії.

 

"Міністри юстиції підкреслюють, як важливо пам’ятати, людські втрати, понесені за часів радянської окупації і досліджувати можливості для позову про відшкодування шкоди Радянського Союзу державою Російська Федерація", – сказано в документі.

Міністри розглянули юридичні дослідження з точки зору міжнародного права щодо можливостей просування даного питання, а також можливі заходи для вирішення проблеми на рівні ООН.

Зазначається, що обидві сторони вшановують жертв радянської окупації і цінують співпрацю в тлумаченні історичної спадщини задля забезпечення національної незалежності, демократії і верховенства закону.

Як відомо, у 2016 році спеціальна комісія оголосила, що приблизний збиток, який був нанесений економіці Латвії за час окупації СРСР, становить 185 млрд євро. Також демографічні втрати, шкоди від "радянських військових баз" і збиток в навколишньому середовищі був оцінений в кілька десятків мільярдів євро.

Депутат Європейського парламенту Інесе Вайдере ( "Єдність"), зазначила, що необхідно працювати над єдиним сприйняттям історії. Вона зазначила, що обидва режими – і нацистський, і радянський – "були однаково злочинними".

"В даний час ведеться велика інформаційна війна, і з цим потрібно боротися", – сказала Вайдере.

Країни Балтії вважають, що з 1940 по 1991 роки були окуповані СРСР. Росія, як правонаступниця СРСР, не згодна з такою постановкою питання. Раніше МЗС Росії пояснювало, що так зване "приєднання" країн Балтії до СРСР відповідало нормам міжнародного права того часу.

Нагадуємо, що 21 серпня президент і прем’єр Чехії зганьбилися під час відзначення річниці радянської окупації.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".