Латвія та Естонія мають намір стягнути з РФ компенсацію за радянську окупацію

Країни Балтії досліджують можливості стягнення з Російської Федерації компенсації збитків, нанесених за часів радянської окупації.

Як повідомляє "Військовий навігатор України" про це йдеться у спільній заяві міністрів юстиції Латвії Дзинтарса Разначса та Естонії Урмаса Рейнсалу, опублікованій у вівторок на сайті міністерства юстиції Естонії.

 

"Міністри юстиції підкреслюють, як важливо пам’ятати, людські втрати, понесені за часів радянської окупації і досліджувати можливості для позову про відшкодування шкоди Радянського Союзу державою Російська Федерація", – сказано в документі.

Міністри розглянули юридичні дослідження з точки зору міжнародного права щодо можливостей просування даного питання, а також можливі заходи для вирішення проблеми на рівні ООН.

Зазначається, що обидві сторони вшановують жертв радянської окупації і цінують співпрацю в тлумаченні історичної спадщини задля забезпечення національної незалежності, демократії і верховенства закону.

Як відомо, у 2016 році спеціальна комісія оголосила, що приблизний збиток, який був нанесений економіці Латвії за час окупації СРСР, становить 185 млрд євро. Також демографічні втрати, шкоди від "радянських військових баз" і збиток в навколишньому середовищі був оцінений в кілька десятків мільярдів євро.

Депутат Європейського парламенту Інесе Вайдере ( "Єдність"), зазначила, що необхідно працювати над єдиним сприйняттям історії. Вона зазначила, що обидва режими – і нацистський, і радянський – "були однаково злочинними".

"В даний час ведеться велика інформаційна війна, і з цим потрібно боротися", – сказала Вайдере.

Країни Балтії вважають, що з 1940 по 1991 роки були окуповані СРСР. Росія, як правонаступниця СРСР, не згодна з такою постановкою питання. Раніше МЗС Росії пояснювало, що так зване "приєднання" країн Балтії до СРСР відповідало нормам міжнародного права того часу.

Нагадуємо, що 21 серпня президент і прем’єр Чехії зганьбилися під час відзначення річниці радянської окупації.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.