Археологи знайшли корабель, на якому греки плавали до Криму

На дні Чорного моря поблизу узбережжя в Миколаївській області знайшли давньогрецький корабель. Має понад 2,5 тис. років.

Археологи шукали його на місці колишніх можливих торгових шляхів і за згадками древніх авторів. Кораблем користувалися грецькі моряки в V ст. до Р. Х., повідомляє Громадське радіо.

 Затонулий корабель міг плисти до Ольвії чи Херсонесу. Фото: Громадське радіо

"Це судно одне з найбільш древніх, що відомі в північному Причорномор'ї. Воно належало древньогрецьким мореплавцям V століття до нашої ери — періоду колонізації північного Причорномор'я, коли з'явилися перші поселення Борисфен і Ольвія", — розповів начальник Чорноморської міжнародної підводної археологічної експедиції В'ячеслав Герасимов.

Корабель знайшли під час спільної експедиції Інституту археології НАН України та Варшавського інституту археології, що триває з початку серпня до кінця вересня. У ній беруть участь студенти з Києва та Варшави.

Що робити зі знайденим судном, науковці вирішать після детальнішого вивчення корабля.

"Піднімати без певних умов для консервації й зберігання не можна, бо дерево, що пролежало понад 2 тисячі років під водою, може розсипатися", — пояснив Герасимов.

Нагадуємо, що на Вінничині археологи знайшли у кургані скіфський одяг та прикраси.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.