У Росії в ставку «виловили» Сталіна. ФОТО

Жителі містечка Куса Челябінської області виявили на обмілілому березі ставка фрагменти пам'ятника Сталіну, затопленого в 60-х роках минулого століття.

Про це повідомляє місцеве видання "Жизнь района".

 Фото: "Жизнь района"

"Багато років зруйнована фігура лежала під водою на дні міського ставу. Незважаючи на серйозну "черепно-мозкову травму", Йосип Віссаріонович "повстав" і знову суворо дивиться порожніми очницями на міські околиці – як і півсотні років тому" - йдеться у повідомленні.

  Фото: "Жизнь района"

Моторошну знахідку виявив фотограф Андрій Парфьонов, коли прогулювався по обмілілому березі ставка зі своєю дочкою. Зараз воду зі ставка спустили в зв'язку з майбутнім ремонтом греблі. Останній раз спуск води в такому обсязі проводився в 40-х роках.

  Фото: "Жизнь района"

Колись монументальні фігури Й. В. Сталіна встановлювалися у всіх містах Радянського Союзу. Ця категорія скульптурних творів була невід'ємною частиною радянського монументального мистецтва 1930-1950-х років, один із символів того часу в СРСР і в більшості соціалістичних країн.

  Фото: "Жизнь района"

"Свій" генералісимус стояв і в Кусі, на високому березі міського ставка. Після розвінчування культу особи Сталіна в 1956 році по всій країні почався масовий демонтаж пам'ятників. Кусинський Сталін також був знятий з постаменту і скинутий до ставка.

Нагадуємо, що на території 7 населених пунктів Болградського району на Одещині залишаються пам’ятники, які є символами комуністичного тоталітарного режиму. УІНП вимагає демонтажу.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.