«За Вашу і Нашу Свободу»… У Києві відкриють виставку про «Празьку весну»

50 років тому для придушення “Празької весни” Радянський Союз ввів у Чехословаччину близько 200 000 солдатів і 5000 танків. Тисячі людей у країнах Східного Блоку і в СРСР протестувати проти окупації.

Чеські та українські установи спільно презентують виставку "За вашу і нашу свободу 1968-2018 рр. Протести проти окупації Чехословаччини в 1968 році як частина боротьби за свободу в комуністичних країнах Європи", повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Уночі з 20 на 21 серпня 1968 року громадяни Чехословаччини прокинулись від незвичного шуму. Такий вони востаннє чули під час ІІ Світової війни. Вулицями їхали танки та машини з озброєними військовими.

Ті, котрі встигли налаштувати радіопрогравачі перед їхнім заглушенням, довідалися, що радянські керівники в Москві, разом із очільниками інших країн Варшавського договору, вирішили насильно припинити політичний процес, відомий під назвою "Празька весна".

Виставка "За вашу і нашу свободу. 1968-2018 рр." присвячена долям тих людей, мешканців країн Східного блоку, які вирішили у різний спосіб протестувати проти окупації: виходили на мирну демонстрацію на Красній площі в Москві, підписували листи проти радянського вторгнення в ЧССР, підтримували засуджених учасників протестного руху, відмовлялися від служби в радянській армії, організовували студентські страйки та поширювали інформаційні листівки попри загрозу ув’язнення, звільнення з роботи, відсторонення від навчання чи примусового лікування в психіатричному закладі.

Українці не стояли осторонь тих подій, відголосок подій 21 серпня донісся до Ужгороду, Чернівців, Києва, Черкас, Одеси та Чернігова, про що свідчать історії Василя Макуха, Романа Гриня, Михайла Ліхцова, Зоряна Попадюка та багатьох інших.

Відвідувачі виставки будуть мати змогу ознайомитися детальніше з українськими сюжетами боротьби проти тоталітаризму та несвободи.

Документи, фотографії та інтерв’ю для виставки автор Адам Граділек збирав разом Петром Блажеком, Штєпаном Черноушекем, Міхаелом Стоіловим, Ярославом Файзуліним, Андрієм Когутом, Віталієм Бакою, Анатолієм Хромовим та іншими працівниками Інституту вивчення тоталітарних режимів у Празі, Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Українського інституту національної пам’яті.

Автори: Інститут дослідження тоталітарних режимів (Чехія), Галузевий державний архів СБ України, Український інститут національної пам’яті.

Організатори: Інститут дослідження тоталітарних режимів (Чехія), Чеський Центр, Галузевий державний архів СБ України, Український інститут національної пам’яті, Посольство Чеської Республіки в Україні, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності.

Час: 13 вересня, четвер, 12.00

Місце: м. Київ, Майдан Незалежності (біля стели)

Дивіться також:

1968: Окупація Чехословаччини країнами Варшавського договору. ВІДЕО

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

1969: хокеїсти збірної ЧССР мстяться радянським колегам. ВІДЕО

1968 рік. Вторгнення радянських військ у Чехословаччину. ФОТО

Вацлав Гавел: "Сила безсилих. Як перемогти пост-тоталітарну державу"

Смолоскипи свободи. Самоспалення як форма протесту

Естрада і політика. Дві історії поп-зірок 1968 року. ФОТО

"Сила безсилих". Вацлав Гавел про спротив радянському режиму

Інші матеріали за темою "Чехословаччина"

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.