Спецпроект

АНОНС: Лекція "Поведінка мешканців Львова під час Голокосту, 1941-1944"

3 жовтня Центр міської історії (Львів) запрошує на лекцію Тараса Мартиненка "Перед обличчям Катастрофи: поведінка мешканців Львова під час Голокосту (1941-1944)".

Основним завданням лекції є різні тактики поведінки мешканців Львова в умовах окупації та геноциду. У ході розповіді дослідник зосередиться на детальному аналізі всього діапазону поведінкових реакцій та інтерпретацій ситуації різними групами населення, на виокремленні їхньої локальної специфіки. 

Тарас Мартиненко – історик, працює над книжкою про соціальну історію Львова у роки Другої світової війни.

 

Подія відбувається в межах програми "Lwów, לעמבערג‎, Львів, Lemberg’43: Місто, яке (не)пережило" - це серія меморіальних заходів до 75-ої річниці ліквідації гетто та Янівського концтабору у Львові.

Впродовж березня-листопада 2018 року в місті відбуватимуться лекції, виставки, меморіальні концерти. Програма відбувається за підтримки Львівської міської ради та у співпраці дослідницьких, музейних та культурних організацій міста: Меморіальнй музей тоталітарних режимів "Територія терору", Центр міської історії Центрально-Східної Європи, Благодійний фонд Хесед-Арьє, Львівський будинок органної та камерної музики, Музична аґенція Collegium Musicum, Програма єврейських студій УКУ, Благодійний фонд Бней Бріт "Леополіс" імені Еміля Домбергера. 

3 жовтня, середа, 18.30

Місце: Центр міської історії (Львів, вул. Богомольця, 6).

Організатор: Центр міської історії.

Вхід вільний. 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.