Спецпроект

АНОНС: Лекція "На перехресті осмислення Голодомору"

У питанні змістовного навантаження терміну "Голодомор-геноцид", одностайності немає. Існує найменше три бачення цієї дефініції, у яких різняться погляди на хронологію та сукупність дій комуністичної влади, що підпадають під визначення "геноцид". Що це за бачення?

Про це повідомляє Likбез. Історичний Фронт.

 

Голодомор – одна з найбільш досліджених тем в історії України, їй присвячено десятки тисяч праць. Дослідники вже з’ясували обставини, висловили обґрунтовані пояснення причин та проаналізували наслідки цього злочину комуністичного режиму. Однак осмислення Голодомору далеке від свого завершення.

Наразі існує чимало дискусійних питань, а також різного роду міфів чи просто неточностей, які є частиною публічної розповіді про Голодомор. Увага лектора і, відповідно, тематика дискусії, буде зосереджена навколо трьох характерних проблем сучасного публічного дискурсу про Голодомор, які потребують уваги та вирішення:

Термінологія

Верифікація

Деполітизація

Зокрема, в українському суспільстві досягнуто консенсусу у принциповій оцінці Голодомору як геноциду Українського народу. Однак в питанні змістовного навантаження терміну "Голодомор-геноцид", одностайності немає. Існує найменше три бачення цієї дефініції, у яких різняться погляди на хронологію та сукупність дій комуністичної влади, що підпадають під визначення "геноцид".

Що це за бачення? Які аргументи на користь кожного із них? Що таке верифікація і навіщо вона потрібна? В чому проявляється і якою є шкода від політизації проблеми? На ці та інші питання можна почути відповідь і подискутувати на лекції Геннадій Єфіменко, к.і.н., старшого наукового співробітника Інституту історії України НАН України.

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії"

Час: 17 листопада, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, 4 поверх.

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.