Археологи під Каїром знайшли вісім саркофагів із муміями. ФОТО

Єгипетські археологи знайшли у Дахшурському некрополі поховання, в яких збереглося вісім саркофагів із муміями.

Про це повідомило видання УНН із посиланням на Facebook-сторінку Міністерства у справах старожитностей Єгипту.

 Фото: Міністерства у справах старожитностей Єгипту

Дахшурський некрополь знаходиться приблизно в 40 кілометрах на південь від Каїра і відомий гробницями фараонів Стародавнього та Середнього царства. Тут збереглися одні з найдавніших пірамід — Ламана і Рожева (Північна).

Імовірно, вони були побудовані у 2613-2589 роках до Р.Х. для засновника IV династії фараона Снофру. Під час правління фараонів XII династії (1991-1802 роки до Р.Х.) тут був царський некрополь, де зводили не тільки піраміди для фараонів, а й ховали їх дружин та дочок.

Фото: Міністерства у справах старожитностей Єгипту

У серпні цього року археологи виявили недалеко від піраміди фараона XII династії Аменемхета II кілька нерозграбованих поховань, а в них вісім кам’яних саркофагів. У саркофагах збереглися мумії, три з яких виявилися в дуже хорошому стані.

Дослідники датували поховання пізнім періодом, який тривав із 664 по 332 роки до Р.Х. Мумії були покриті картонажем (замість похоронних завіс та бинтів мумія вкладалася в особливий каркас), розфарбованим у золотий, зелений, блакитний і коричневий кольори. У тому числі з картонажу були зроблені маски із рисами осіб покійних. У даний час саркофаги знаходяться на реставрації.

Нагадуємо, що раніше археологи під час пошуків у районі святилища богині Бастет у некрополі Саккара під Каїром, де знаходяться масові поховання тварин, знайшли рідкісну колекцію муміфікованих кішок та вперше виявили мумій скарабеїв.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.