Спецпроект

У День пам’яті жертв комунізму Трамп першими згадав українців

"Сьогодні ми згадуємо всіх, кого комуністичні репресивні режими позбавили великих благ життя, свободи та пошуку щастя", — ідеться в посланні президента США Дональда Трампа з нагоди Національного дня пам’яті жертв комунізму 7 листопада.

Текст звернення опублікував офіційний сайт Білого дому.

Американський президент нагадав, що з часів більшовицької революції 1917 року наслідками тиранічної комуністичної ідеології були страждання, репресії та смерть.

За його словами, підпорядкування комуністами вроджених прав індивіда гаданому добробуту всіх вилилося в позбавлення свободи віросповідань, приватної власності, свободи слова і, дуже часто, — життя.

"Ці жахи включають цілеспрямовано заморених голодом українців, репресованих під час Великого терору росіян, убитих на "полях смерті" камбоджійців та мешканців Берліна, по яких стріляли під час спроб тікати на волю [у Західний Берлін — ІП]", — написав Дональд Трамп.

Президент висловив переконання, що жертви цих та багатьох інших злочинів є мовчазними свідками незаперечного факту, що комунізм та прагнення до нього завжди нестимуть руїну для людського духу та процвітання людства.

"Ми оплакуємо нестерпні втрати, які під комуністичною владою і повторюємо нашу обітницю продовжувати боротьбу за справу свободи та можливостей для всіх", — запевнив президент Сполучених Штатів.

Як відомо, 7 листопада (25 жовтня за старим стилем) 1917 року російські більшовики на чолі з Володимиром Леніним здійснили збройний переворот у столиці Російської імперії Петрограді, який увійшов в історію як Жовтнева революція, і заснували перший у світі комуністичний режим.

У 100-ту річницю перевороту у 2017 році президент США Дональд Трамп  оголосив 7 листопада Нацоінальним днем пам'яті жертв комунізму

Читайте також:

Капустиння та кочан Жовтневого перевороту у Росії

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".