Спецпроект

У День пам’яті жертв комунізму Трамп першими згадав українців

"Сьогодні ми згадуємо всіх, кого комуністичні репресивні режими позбавили великих благ життя, свободи та пошуку щастя", — ідеться в посланні президента США Дональда Трампа з нагоди Національного дня пам’яті жертв комунізму 7 листопада.

Текст звернення опублікував офіційний сайт Білого дому.

Американський президент нагадав, що з часів більшовицької революції 1917 року наслідками тиранічної комуністичної ідеології були страждання, репресії та смерть.

За його словами, підпорядкування комуністами вроджених прав індивіда гаданому добробуту всіх вилилося в позбавлення свободи віросповідань, приватної власності, свободи слова і, дуже часто, — життя.

"Ці жахи включають цілеспрямовано заморених голодом українців, репресованих під час Великого терору росіян, убитих на "полях смерті" камбоджійців та мешканців Берліна, по яких стріляли під час спроб тікати на волю [у Західний Берлін — ІП]", — написав Дональд Трамп.

Президент висловив переконання, що жертви цих та багатьох інших злочинів є мовчазними свідками незаперечного факту, що комунізм та прагнення до нього завжди нестимуть руїну для людського духу та процвітання людства.

"Ми оплакуємо нестерпні втрати, які під комуністичною владою і повторюємо нашу обітницю продовжувати боротьбу за справу свободи та можливостей для всіх", — запевнив президент Сполучених Штатів.

Як відомо, 7 листопада (25 жовтня за старим стилем) 1917 року російські більшовики на чолі з Володимиром Леніним здійснили збройний переворот у столиці Російської імперії Петрограді, який увійшов в історію як Жовтнева революція, і заснували перший у світі комуністичний режим.

У 100-ту річницю перевороту у 2017 році президент США Дональд Трамп  оголосив 7 листопада Нацоінальним днем пам'яті жертв комунізму

Читайте також:

Капустиння та кочан Жовтневого перевороту у Росії

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Червоне вторгнення. "Золотий вересень" з польської перспективи

"Ми побачили, як зі "Скали" виїхав ескадрон ворожої кінноти. Цього разу – в бойовому порядку. Визначені стрільці відкрили вогонь по сигналу мого пострілу. Відстань – 300-400 метрів. Падали вершники, падали коні". Бій без розуміння загальної картини. Без перспективи. Без надії. Спогади польського офіцера.

Пропаганда «Золотого вересня». Навіщо комуністи переклали на «мову» народних пісень заяву Молотова?

Невдовзі після "Золотого вересня" на західноукраїнських землях, що стали тепер радянськими, почали виникати "народні" пісні й вірші про "батька-Сталіна" та "польських панів". Така творчість, попри свій вдаваний "стихійний" характер, виходила напрочуд схожою на повідомлення ТАСС чи передовиці "Правди".

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.