Спецпроект

У День пам’яті жертв комунізму Трамп першими згадав українців

"Сьогодні ми згадуємо всіх, кого комуністичні репресивні режими позбавили великих благ життя, свободи та пошуку щастя", — ідеться в посланні президента США Дональда Трампа з нагоди Національного дня пам’яті жертв комунізму 7 листопада.

Текст звернення опублікував офіційний сайт Білого дому.

Американський президент нагадав, що з часів більшовицької революції 1917 року наслідками тиранічної комуністичної ідеології були страждання, репресії та смерть.

За його словами, підпорядкування комуністами вроджених прав індивіда гаданому добробуту всіх вилилося в позбавлення свободи віросповідань, приватної власності, свободи слова і, дуже часто, — життя.

"Ці жахи включають цілеспрямовано заморених голодом українців, репресованих під час Великого терору росіян, убитих на "полях смерті" камбоджійців та мешканців Берліна, по яких стріляли під час спроб тікати на волю [у Західний Берлін — ІП]", — написав Дональд Трамп.

Президент висловив переконання, що жертви цих та багатьох інших злочинів є мовчазними свідками незаперечного факту, що комунізм та прагнення до нього завжди нестимуть руїну для людського духу та процвітання людства.

"Ми оплакуємо нестерпні втрати, які під комуністичною владою і повторюємо нашу обітницю продовжувати боротьбу за справу свободи та можливостей для всіх", — запевнив президент Сполучених Штатів.

Як відомо, 7 листопада (25 жовтня за старим стилем) 1917 року російські більшовики на чолі з Володимиром Леніним здійснили збройний переворот у столиці Російської імперії Петрограді, який увійшов в історію як Жовтнева революція, і заснували перший у світі комуністичний режим.

У 100-ту річницю перевороту у 2017 році президент США Дональд Трамп  оголосив 7 листопада Нацоінальним днем пам'яті жертв комунізму

Читайте також:

Капустиння та кочан Жовтневого перевороту у Росії

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.