В обласний краєзнавчий музей на Підкарпатті принесли старовинну амфору. ФОТО

Мешканець Івано-Франківщини передав в обласний краєзнавчий музей старовинну амфору, яку відкопав на городі.

Про це інформує "Дzeркало Меdіа" з посиланням на "Бліц-Інфо".

За словами директора комунального підприємства "Пам’ять" Василя Тимківа, знахідку відкопали в селі Стецева Снятинського району Івано-Франківської області

"Хлопець копав бабусі город, зачепив і витягнув цю амфору. Онук запитав бабусю, чому вона старі горщики порозкидала на городі, а вона сказала, що то не її. Тоді хлопець зателефонував нам", — розповідає Тимків.

 

Після передачі в Івано-Франківський краєзнавчий музей знахідку відразу оглянула археолог й краєзнавець Марія Вуянко. Втім, за її словами, про датування цієї амфори наразі говорити ще зарано.

"Спочатку треба її добре вивчити. Це безперечно амфора, але вона має поливу і носик.

З опису ,який мені дали, я думала, що це амфора сарматів, адже знайдено в тій місцині. Проте їх амфори були круглі з загостреним денцем, а ця відрізняється. Тож потрібно вивчати", — каже Вуянко.

 

Як розповів директор краєзнавчого музею Ярослав Штиркало, подібних предметів у музейній колекції немає.

"Треба вивчати, адже навіть у фахівців археології є багато запитань до цієї знахідки: який це період, до якої доби вона відноситься.

Спочатку археологи опрацюють її, щоб дізнатися кому вона належала, потім буде очищення і реставрація, а тоді вже можна буде її презентувати в експозиції", — пояснив директор.

Як повідомлялося, в Коломиї Івано-Франківської області вандали повалили хрести на польському цвинтарі.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.