В обласний краєзнавчий музей на Підкарпатті принесли старовинну амфору. ФОТО

Мешканець Івано-Франківщини передав в обласний краєзнавчий музей старовинну амфору, яку відкопав на городі.

Про це інформує "Дzeркало Меdіа" з посиланням на "Бліц-Інфо".

За словами директора комунального підприємства "Пам’ять" Василя Тимківа, знахідку відкопали в селі Стецева Снятинського району Івано-Франківської області

"Хлопець копав бабусі город, зачепив і витягнув цю амфору. Онук запитав бабусю, чому вона старі горщики порозкидала на городі, а вона сказала, що то не її. Тоді хлопець зателефонував нам", — розповідає Тимків.

 

Після передачі в Івано-Франківський краєзнавчий музей знахідку відразу оглянула археолог й краєзнавець Марія Вуянко. Втім, за її словами, про датування цієї амфори наразі говорити ще зарано.

"Спочатку треба її добре вивчити. Це безперечно амфора, але вона має поливу і носик.

З опису ,який мені дали, я думала, що це амфора сарматів, адже знайдено в тій місцині. Проте їх амфори були круглі з загостреним денцем, а ця відрізняється. Тож потрібно вивчати", — каже Вуянко.

 

Як розповів директор краєзнавчого музею Ярослав Штиркало, подібних предметів у музейній колекції немає.

"Треба вивчати, адже навіть у фахівців археології є багато запитань до цієї знахідки: який це період, до якої доби вона відноситься.

Спочатку археологи опрацюють її, щоб дізнатися кому вона належала, потім буде очищення і реставрація, а тоді вже можна буде її презентувати в експозиції", — пояснив директор.

Як повідомлялося, в Коломиї Івано-Франківської області вандали повалили хрести на польському цвинтарі.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".