Нацбанк випустить банкноту часів УНР. ФОТО

З 17 грудня Національний банк випустить сувенірну банкноту, яка відтворює дизайн української банкноти номінальною вартістю 100 гривень, введеної в обіг 17 жовтня 1918 року.

Про це повідомляє прес-служба НБУ.

 Фото: НБУ

Сувенірна банкнота створена з нагоди 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років та введення в обіг перших українських паперових грошей.

НБУ нагадує, що навесні 1918 року український уряд ухвалив рішення змінити назву вітчизняних грошей з "рублів" на "гривні", бажаючи підкреслити спадкоємність традицій держави з часів Київської Русі.

Таким чином, за доби Центральної Ради в Україні почала діяти національна грошова система, хоча її формування відбувалося в складних умовах.

Сувенірна банкнота "Сто гривень" виготовлена на папері з водяним знаком (зображення тризуба). Її розміри: 80×170 мм. Тираж сувенірної банкноти – 100 тис. штук (в тому числі 50 тис. штук в сувенірній упаковці).

Фото: НБУ

 

Основне зображення лицьового боку сувенірної банкноти – банкнота 1918 року номіналом 100 гривень (лицьовий бік), ліворуч від якої написи: НЕ Є ПЛАТІЖНИМ ЗАСОБОМ (вертикальний напис), УКРАЇНА (угорі), До подій Української революції 1917 – 1921 (унизу); тризуб – історичний символ, який розташований на банкноті 1918 року, та рік друкування банкноти – 2018.

Ліворуч від основного зображення (унизу) – оптично-змінне зображення 100 РОКІВ, колір якого під час зміни кута нахилу банкноти змінюється від золотистого до зеленого.

Біля правого краю сувенірної банкноти розміщено частину наскрізного елемента 1918 сіро-синього кольору та латентне зображення 100, приховане в коричнево-фіолетовому квадраті.

Придбати сувенірну банкноту "Сто гривень", яка не є платіжним засобом, можна в пунктах продажу: відділу касових операцій та реалізації нумізматичної продукції, відділів грошового обігу Департаменту грошового обігу Національного банку в регіонах, банків-дистриб’юторів.

Читайте також:

Гроші революції. Хто, коли і як надрукував перші гроші республіки

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.