Нацбанк випустить банкноту часів УНР. ФОТО

З 17 грудня Національний банк випустить сувенірну банкноту, яка відтворює дизайн української банкноти номінальною вартістю 100 гривень, введеної в обіг 17 жовтня 1918 року.

Про це повідомляє прес-служба НБУ.

 Фото: НБУ

Сувенірна банкнота створена з нагоди 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років та введення в обіг перших українських паперових грошей.

НБУ нагадує, що навесні 1918 року український уряд ухвалив рішення змінити назву вітчизняних грошей з "рублів" на "гривні", бажаючи підкреслити спадкоємність традицій держави з часів Київської Русі.

Таким чином, за доби Центральної Ради в Україні почала діяти національна грошова система, хоча її формування відбувалося в складних умовах.

Сувенірна банкнота "Сто гривень" виготовлена на папері з водяним знаком (зображення тризуба). Її розміри: 80×170 мм. Тираж сувенірної банкноти – 100 тис. штук (в тому числі 50 тис. штук в сувенірній упаковці).

Фото: НБУ

 

Основне зображення лицьового боку сувенірної банкноти – банкнота 1918 року номіналом 100 гривень (лицьовий бік), ліворуч від якої написи: НЕ Є ПЛАТІЖНИМ ЗАСОБОМ (вертикальний напис), УКРАЇНА (угорі), До подій Української революції 1917 – 1921 (унизу); тризуб – історичний символ, який розташований на банкноті 1918 року, та рік друкування банкноти – 2018.

Ліворуч від основного зображення (унизу) – оптично-змінне зображення 100 РОКІВ, колір якого під час зміни кута нахилу банкноти змінюється від золотистого до зеленого.

Біля правого краю сувенірної банкноти розміщено частину наскрізного елемента 1918 сіро-синього кольору та латентне зображення 100, приховане в коричнево-фіолетовому квадраті.

Придбати сувенірну банкноту "Сто гривень", яка не є платіжним засобом, можна в пунктах продажу: відділу касових операцій та реалізації нумізматичної продукції, відділів грошового обігу Департаменту грошового обігу Національного банку в регіонах, банків-дистриб’юторів.

Читайте також:

Гроші революції. Хто, коли і як надрукував перші гроші республіки

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.