Рівень ностальгії за СРСР серед росіян досяг максимуму за останні роки

Частка громадян Російської Федерації, які хотіли б уникнути розпаду Радянського Союзу складає 66%. Цей показник — найвищий за останні більш, як 10 років.

Відповідних висновків дійшов "Левада-центр" у ході свіжого опитування, передає російська служба Бі-Бі-Сі.

Як повідомляють соціологи, ще рік тому частка тих, хто ностальгує за СРСР була 58%. Попередній максимум зафіксували в 2005 році — 65%. Абсолютного рекорду рівень ностальгії за радянською добою досяг у 2000 році — тоді 75% росіян хотіли назад до СРСР.

З-поміж респондентів "Левада-центру" 60% переконані, що розпаду СРСР можна було уникнути. І ця цифра також є максимумом за останні 13 років.

Найчастіше про розпад СРСР жалкують люди віком понад 55 років, проте за остані два роки такі настрої зростають і серед росіян у віці 18—24 роки.

Основні причини, через які росіяни хотіли би повернути СРСР: руйнування єдиної економічної системи (54%), втрати людьми належності до "великої держави" (36%), а також зростання взаємної недовіри та озлобленості (34%). А 26% відзначили, що у зв’з розпадом СРСР руйнуються зв’язки з родичами і друзями.

Соціолог "Левада-центру" Каріна Піпія називає причиною зростання ностяльгії за СРСР недавнє підвищення пенсійного віку в Росії.

"Населення свою ностальгію за СРСР завжди пояснює переважно ірраціональними уявленнями про сильну економіку та добробут тих часів, забуваючи про дефіцит і картки, тим більше на фоні зростання занепокоєності проблемами добробуту тепер", — сказала вона.

Із результатами опитування "Левада-центру" "Ностальгія за СРСР" 2017 року можна знайомитися за посиланням.

Нагадаємо, згідно із дослідженням соцілогічної групи "Рейтинг" "Ностальгія за СРСР та ставлення до окремих постатей" 2014 року, лише 33% українців жалкували за розпадом СРСР. Причому кількість тих, хто відчуває ностальгію за СРСР, зменшилася з 2010 року майже у 1,5 раза — з 46% до 33%.

На початку 2018 року, прихильників СРСР стало ще менше — 30%.

Загалом, соціологічні дослідження останніх років свідчать, що ностальгія за СРСР в Україні з часом зменшується.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.