Держкіно прозвітувало про готовність фільму "Крути 1918"

Компанія Good Morning Film представила Держкіно завершену виробництвом історичну драму Олексія Шапарева "КРУТИ 1918".

Про це повідомляє Держкіно на своєму сайті.

"Ми покладаємо на цей фільм великі надії, адже це перша масштабна кінострічка, присвячена героїчному подвигу української молоді в бою під Крутами", – зазначив Голова Держкіно Пилип Іллєнко.

Кінопроект повнометражного фільму "КРУТИ 1918" став одним із переможців Дев’ятого конкурсного відбору Держкіно у сесії ігрових тематичних фільмів (до 100-річчя проголошення Української Народної Республіки, до 100-ої річниці Бою студентів під Крутами). Проект отримав державну фінансову підтримку розміром 25 млн 941 тис. 300 грн. Загальна вартість виробництва фільму склала 52 млн грн.

Режисером стрічки є Олексій Шапарев, автором сценарію – Костянтин Коновалов, продюсером – Андрій Корнієнко.

В основі сюжету стрічки – реальна історія бою на залізничній станції Крути взимку 1918 року, коли українські військовики, вільні козаки, студенти й гімназисти стали проти багатотисячної російської Червоної гвардії. На тлі доленосних подій в країні двоє братів Андрій і Олекса Савицькі закохуються у прекрасну Софію. 

Ролі у фільмі виконали Євген Ламах, Надія Коверська, Андрій Федінчик, Олексій Тритенко, Віталій Салій, Олександр Піскунов, Максим Донець, Дмитро Ступка, Остап Ступка, Наталя Васько, Роман Ясіновський, Богдан Юсипчук та інші.

Зйомки фільму стартували у вересні 2017-го року в Межигір’ї, у колишній резиденції екс-президента України Віктора Януковича.

Протягом осені-зими 2017-го року були проведені складнопостановочні зйомки – з використанням спец- та піротехнічних ефектів, за участі великої кількості акторів масових сцен та каскадерів. Фільм знімався здебільшого у Києві – на Софійській площі, в Київській фортеці, в Музеї видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького та на вулицях міста.

Саму станцію Крути, яка розташована в Чернігівській області, знімали у селі Сигнаївка Черкаської області. У зйомках в цілому було задіяно близько 1000 акторів і 2000 одиниць зброї. У зйомках батальних сцен брали участь 150 військових Нацгвардії України. 

Стрічка вийде у широкий кінотеатральний прокат 7-го лютого 2019-го року, до роковин бою під Крутами.

Як повідомялося, в рамках промо-кампанії фільму "Крути 1918" у Києві створили мурал, присвячений учасникам бою під Крутами в 1918 році.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.