25 музеїв Львівщини відтепер можна відвідати онлайн

У 2018 році департамент з питань культури, національностей та релігії Львівської облдержадміністрації започаткував новий інтерактивний музейний проект «Відвідай».

Про це повідомляє lviv1256.

 Музей Арсенал, Львів

Це унікальна можливість оглянути музей Львівщини у будь-якому куточку світу, маючи при собі електронний гаджет та доступ до інтернету. На сьогодні понад 25 музеїв Львова та області нанесено на віртуальну карту.

Але робота над наповненням карти триватиме і надалі, оскільки мета проекту – представити історико-культурне надбання музеїв на Львівщині, зробити музеї доступними для всіх та будь-де.

Щоб почати тур, потрібно перейти за посиланням або на сайті ЛОДА знайти банер "Інтерактивний тур музеями Львівщини" і клацнути на нього.

Серед музеїв, які можна відвідати онлайн:

  • Меморіальний музей Михайла Грушевського, Львів
  • Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", Львів
  • Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, Львів
  • Історико-меморіальний музей полковника Євгена Коновальця, с. Зашків
  • Музей Слави Стецько в Юшківцях
  • Меморіальний комплекс "Борцям за волю України", Стрий
  • Меморіальний музей-садиба родини Бандерів, Стрий
  • Музей-садиба Степана Бандери, с. Воля Задеревацька
  • Народний музей визвольної боротьби ОУН і УПА, с. Кавсько
  • Музей гетьмана Петра Сагайдачного, с. Кульчиці
  • Музей визвольної боротьби, с. Чуква
  • Музей підпільного штабу УПА генерала Романа Шухевича, с. Грімно
  • Державний історико-культурний заповідник "Нагуєвичі", с.Нагуєвичі
  • Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка, Львів
  • Львівський музей історії релігії, Львів
  • Музей "Староскварявський іконостас ХVІ-ХVІІІ ст.", с. Стара Скварява
  • Музей Арсенал, Львів
  • Кам’яниця Корнякта, Львів
  • Відділ давньої історії України, Львів
  • Музей-садиба родини Антоничів, с. Бортятин
  • Меморіальний музей Олекси Гасина "Лицаря", Генерал-хорунжого УПА, с. Конюхів
  • Музей Новітніх Героїв, Рудки
  • Музей історії національно-визвольної боротьби ОУН і УПА 40-60-х років ХХ століття, Самбір
  • Українське мистецтво ХХ ст., відділ Національного музею у Львові ім. А. Шептицького
  • Сектор "Літературний Львів І половини ХІХ – ХХ ст." Львівського історичного музею

Читайте також:

На Львівщині відкрилась виставка старовинних дерев’яних храмів у мініатюрі. ФОТО

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.