25 музеїв Львівщини відтепер можна відвідати онлайн

У 2018 році департамент з питань культури, національностей та релігії Львівської облдержадміністрації започаткував новий інтерактивний музейний проект «Відвідай».

Про це повідомляє lviv1256.

 Музей Арсенал, Львів

Це унікальна можливість оглянути музей Львівщини у будь-якому куточку світу, маючи при собі електронний гаджет та доступ до інтернету. На сьогодні понад 25 музеїв Львова та області нанесено на віртуальну карту.

Але робота над наповненням карти триватиме і надалі, оскільки мета проекту – представити історико-культурне надбання музеїв на Львівщині, зробити музеї доступними для всіх та будь-де.

Щоб почати тур, потрібно перейти за посиланням або на сайті ЛОДА знайти банер "Інтерактивний тур музеями Львівщини" і клацнути на нього.

Серед музеїв, які можна відвідати онлайн:

  • Меморіальний музей Михайла Грушевського, Львів
  • Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", Львів
  • Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, Львів
  • Історико-меморіальний музей полковника Євгена Коновальця, с. Зашків
  • Музей Слави Стецько в Юшківцях
  • Меморіальний комплекс "Борцям за волю України", Стрий
  • Меморіальний музей-садиба родини Бандерів, Стрий
  • Музей-садиба Степана Бандери, с. Воля Задеревацька
  • Народний музей визвольної боротьби ОУН і УПА, с. Кавсько
  • Музей гетьмана Петра Сагайдачного, с. Кульчиці
  • Музей визвольної боротьби, с. Чуква
  • Музей підпільного штабу УПА генерала Романа Шухевича, с. Грімно
  • Державний історико-культурний заповідник "Нагуєвичі", с.Нагуєвичі
  • Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка, Львів
  • Львівський музей історії релігії, Львів
  • Музей "Староскварявський іконостас ХVІ-ХVІІІ ст.", с. Стара Скварява
  • Музей Арсенал, Львів
  • Кам’яниця Корнякта, Львів
  • Відділ давньої історії України, Львів
  • Музей-садиба родини Антоничів, с. Бортятин
  • Меморіальний музей Олекси Гасина "Лицаря", Генерал-хорунжого УПА, с. Конюхів
  • Музей Новітніх Героїв, Рудки
  • Музей історії національно-визвольної боротьби ОУН і УПА 40-60-х років ХХ століття, Самбір
  • Українське мистецтво ХХ ст., відділ Національного музею у Львові ім. А. Шептицького
  • Сектор "Літературний Львів І половини ХІХ – ХХ ст." Львівського історичного музею

Читайте також:

На Львівщині відкрилась виставка старовинних дерев’яних храмів у мініатюрі. ФОТО

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.