Спецпроект

Помер останній відомий учасник повстання у Варшавському гетто

В Єрусалимі 23 грудня пішов з життя останній відомий учасник повстання у Варшавському гетто. Симха Ротайзер-Ротем, в роки Другої світової діяв під псевдонімом Казик.

Про це повідомляє Warspot із посиланням на інформаційне агентство Deutsche Welle.

 Симха Ротайзер-Ротем в останні роки життя

 
Фото: dw.com

Симха Ротайзер-Ротем помер у віці 94 років. У квітні 1943 року він брав участь у повстанні у Варшавському гетто разом з іншими членами Єврейської бойової організації.

Повстання тривало майже місяць, потім було придушене, і почалася депортація євреїв до таборів смерті. Частині підпільників, в тому числі і Ротему, вдалося вибратися з гетто по каналізаційних тунелях.

У 1944 році Ротем брав участь у Варшавському повстанні, а після війни переїхав до Єрусалиму. Там він працював в промисловості і торгівлі, видав кілька книг про Варшавське гетто, а також був членом комісії музею Яд Вашем, збираючи дані про Праведників народів світу.

Похорони героя єврейського опору відбулися 24 грудня. У Ротема залишилися сестра, два сина і п'ять онуків.

Читайте також:

Аркадій Вайспапір: Останній із Собібора

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.