Спецпроект

Помер останній відомий учасник повстання у Варшавському гетто

В Єрусалимі 23 грудня пішов з життя останній відомий учасник повстання у Варшавському гетто. Симха Ротайзер-Ротем, в роки Другої світової діяв під псевдонімом Казик.

Про це повідомляє Warspot із посиланням на інформаційне агентство Deutsche Welle.

 Симха Ротайзер-Ротем в останні роки життя

 
Фото: dw.com

Симха Ротайзер-Ротем помер у віці 94 років. У квітні 1943 року він брав участь у повстанні у Варшавському гетто разом з іншими членами Єврейської бойової організації.

Повстання тривало майже місяць, потім було придушене, і почалася депортація євреїв до таборів смерті. Частині підпільників, в тому числі і Ротему, вдалося вибратися з гетто по каналізаційних тунелях.

У 1944 році Ротем брав участь у Варшавському повстанні, а після війни переїхав до Єрусалиму. Там він працював в промисловості і торгівлі, видав кілька книг про Варшавське гетто, а також був членом комісії музею Яд Вашем, збираючи дані про Праведників народів світу.

Похорони героя єврейського опору відбулися 24 грудня. У Ротема залишилися сестра, два сина і п'ять онуків.

Читайте також:

Аркадій Вайспапір: Останній із Собібора

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".