У Києві перейменували ще чотири топоніми

Депутати Київської міської ради під час засідання 6 грудня підтримали перейменування двох вулиць, провулка та площі.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на сторінку "Фейсбук" заступника міського голови - секретаря Київської міської ради Володимира Прокопіва. 

Так, вулицю Механізаторів у Солом'янському районі перейменували на вулицю Генерала Шаповала (генерал-майор Головного управління розвідки, загиблий внаслідок замаху у 2017 році в Києві). Вулицю Толстого у Деснянському районі перейменували на честь визначного анатома, професора Київського університету Володимира Беца. 

 

Крім того, у Дніпровському районі площу Новоросійську перейменували на площу Чернігівську, а провулок Радянський на провулок Костянтина Михальчука, основоположника української наукової діалектології.

Окрім того, провулку, який пролягає від вулиці Митрополита Володимира Сабодана присвоєно назву провулок Ковтунівський у Деснянському районі.

Як зазначається, всі перейменування пройшли громадські обговорювання на єдиному веб-порталі територіальної громади.

Нагадаємо, 29 листопада,  депутати Київради перейменували вулицю Тверську в центрі Києва на вулицю Єжи Ґедройця.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".