У Києві перейменували ще чотири топоніми

Депутати Київської міської ради під час засідання 6 грудня підтримали перейменування двох вулиць, провулка та площі.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на сторінку "Фейсбук" заступника міського голови - секретаря Київської міської ради Володимира Прокопіва. 

Так, вулицю Механізаторів у Солом'янському районі перейменували на вулицю Генерала Шаповала (генерал-майор Головного управління розвідки, загиблий внаслідок замаху у 2017 році в Києві). Вулицю Толстого у Деснянському районі перейменували на честь визначного анатома, професора Київського університету Володимира Беца. 

 

Крім того, у Дніпровському районі площу Новоросійську перейменували на площу Чернігівську, а провулок Радянський на провулок Костянтина Михальчука, основоположника української наукової діалектології.

Окрім того, провулку, який пролягає від вулиці Митрополита Володимира Сабодана присвоєно назву провулок Ковтунівський у Деснянському районі.

Як зазначається, всі перейменування пройшли громадські обговорювання на єдиному веб-порталі територіальної громади.

Нагадаємо, 29 листопада,  депутати Київради перейменували вулицю Тверську в центрі Києва на вулицю Єжи Ґедройця.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.