У Німеччині судять викрадачів 100-кілограмової золотої монети

В Берліні у четвер, 10 січня, розпочався процес у справі викрадення з місцевого музею золотої монети вагою в 100 кг.

Про це повідомляє Бабель з посиланням на Deutsche Welle.

Фото: Wikimedia Commons

У крадіжці підозрюють чотирьох чоловіків віком від 20 до 24 років. Троє з них, які є громадянами Німеччини, належать до родинного клану арабського походження.

Адвокати заперечують причетність підозрюваних до злочину та заявляють, що розслідування поліції "не дало жодного переконливого доказу" такої причетності.

У березні 2017 року з берлінського музею Боде викрали майже 100-кілограмову золоту монету під назвою "Великий кленовий лист" із зображенням британської королеви Єлизавети ІІ. За тодішньою ціною золота монета коштувала щонайменше 3,75 млн євро. Її колекційна вартість значно вища.

За даними слідства, викрадачі ймовірно проникли до музею вночі через вікно, розбили вітрину, де перебувала монета, та на візку довезли її до автомобіля, на якому втекли.

Один з підозрюваних працював у фірмі, що забезпечувала охорону музею. Він заздалегідь провів розвідку на місці злочину та дав викрадачам поради.

Як пише DW, cлідів вкраденої монети досі не знайшли. Слідчі підозрюють, що монету розрізали на шматки і продали. Коштовна монета належала відомому в Україні німецькому бізнесмену Борису Фуксману.

Читайте також:

У Великій Британії музиканти відтворили звуки закінчення Першої світової

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.