АНОНС: Лекція: Київські адреси Розстріляного відродження

Трьом найяскравішим постатям «Розстріляного відродження»: Євгену Плужнику, Валеріану Підмогильному і Григорію Косинці, трьом найближчим друзям в колі літераторів, присвячується ця лекція. Вони безмежно любили Київ…

Про це повідомляє "Киевский КОД".

 

Доба Українського Ренесансу припадає на період, коли столицею радянської України був Харків. Мистецька богема потягнулася туди.

Проте не всі митці уподобали нову столицю. Багатьом більше до душі та для творчості припав стародавній сивий Київ. І вони залишилися. Тут розквітнув їхній талант і кохання, вони стали свідомими, успішними і щасливими. Тут їхнє життя перетворилося на пекло. Тут вони отримали вирок і ступили на шлях у вічність…

"Ми вирушимо у віртуальну екскурсію Києвом 20-х і 30-х років. Ви дізнаєтесь, в яких будинках жили письменники, якими вулицями ходили, де і з ким збиралися і спілкувалися, як виглядали їхні оселі, де відбувалися найважливіші події їхнього життя.

Ви побачите Київ – місто початку минулого сторіччя очима самих письменників та їх героїв. Ви дізнаєтесь про останні дні життя письменників у Києві із спогадів їхніх дружин, друзів та агентурних донесень, що зберігаються в архівах СБУ" - повідомляють організатори.

Окрема сторінка – дружини письменників, музи митців за життя та берегині їхньої творчості і пам'яті після загибелі.

Лектор: Алла Бондаренко

Час: 13 січня, неділя, 13:00

Місце: Контрактова площа, 7, Київ

Вартість: 170 грн (150 грн для власників карти КОД), квитки за телефонами 063 923 82 23, 098 609 3352

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.