На Донеччині знайшли свідчення існування давньої культури

Під час розкопок на території Донецької області 2018-го археологи знайшли свідчення існування декількох стародавніх культур.

Влітку 2018-го в Добропільському районі на території Шаховської громади під час розкопок курганів археологи знайшли давні поховання, повідомили співробітники Донецького обласного краєзнавчого музею по час прес-конференції в Антикризовий медіа-центрі, передає Газета.UA.

 Фото: АКМЦ

"Вік цих курганів – від 1 до 4 тисяч років. Наші археологічні дослідження показали, що поховання було зроблено приблизно в ХХ столітті до нашої ери. Ми знайшли елементи доскіфських поховань, ямної, катакомбної та зрубної культури, а також цікаву споруду – кромлех.

Це таке величезне кільце з дикого каменю, яке робили навколо культових місць або могил чаклунів", - повідомив Віталій Ціміданов, начальник сектора охорони пам'яток археології, історії та культури.

Також знайшли глиняний посуд, наконечники стріл, прості прикраси з кісток, різні бронзові пристосування, залишки лука зі стрілами і кремнієвий ніж.

За даними вчених, заселення Донецького краю почалося більше 100 тис. років тому. Про це свідчать знахідки епохи неандертальців поблизу Курдюмівки Бахмутського району.

Читайте також:

У Мексиці знайшли храм бога "з обдертою шкірою". ФОТО

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.