Для перейменування вулиць Києва стали обов'язковими консультації з мешканцями

Відтепер перейменування вулиць, провулків, проспектів, бульварів, узвозів і проїздів Києва відбуватиметься лише після консультації з мешканцями, які там живуть.

Відповідне розпорядження підписав Київський міський голова Віталій Кличко, повідомило "Дзеркало тижня" з посиланням на прес-службу Київської міської державної адміністрації.

"Тепер перейменуванню вулиць, провулків, проспектів, бульварів, узвозів і проїздів передуватимуть обов'язкові консультації з мешканцями, які там постійно проживають. Відповідне нововведення запроваджено розпорядженням Київського міського голови", - йдеться у повідомленні.

Організація консультацій покладається на ініціатора перейменування об'єкта топоніміки. Форму консультації з мешканцями він зможе визначати самостійно. Це можуть бути громадські слухання, збори, збір підписів, зустрічі.

"Результати консультацій подаються на ім'я Київського міського голови одночасно з ініціативою про перейменування, крім випадків, коли ініціатива про перейменування оформлена та підтримана як електронна петиція", - додали у КМДА.

У прес-службі звернули увагу на те, що відповідні зміни не стосуються пропозицій про найменування нових вулиць, перейменування мостів, скверів, парків тощо, а також присвоєння імен юридичним особам комунальної форми власності.

Протягом 2014-2018 років у столиці перейменували 206 об'єктів. При чому перейменування часто викликали значний суспільний резонанс серед жителів Києва.

Як повідомлялося, 6 грудня в Києві перейменували  дві вулиці, провулок та площі.

Вулиця Курська одержала нову назву на честь генерала Геннадія Воробйова.

Київрада змінила порядок найменувань столичних вулиць на честь померлих осіб.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей