Для перейменування вулиць Києва стали обов'язковими консультації з мешканцями

Відтепер перейменування вулиць, провулків, проспектів, бульварів, узвозів і проїздів Києва відбуватиметься лише після консультації з мешканцями, які там живуть.

Відповідне розпорядження підписав Київський міський голова Віталій Кличко, повідомило "Дзеркало тижня" з посиланням на прес-службу Київської міської державної адміністрації.

"Тепер перейменуванню вулиць, провулків, проспектів, бульварів, узвозів і проїздів передуватимуть обов'язкові консультації з мешканцями, які там постійно проживають. Відповідне нововведення запроваджено розпорядженням Київського міського голови", - йдеться у повідомленні.

Організація консультацій покладається на ініціатора перейменування об'єкта топоніміки. Форму консультації з мешканцями він зможе визначати самостійно. Це можуть бути громадські слухання, збори, збір підписів, зустрічі.

"Результати консультацій подаються на ім'я Київського міського голови одночасно з ініціативою про перейменування, крім випадків, коли ініціатива про перейменування оформлена та підтримана як електронна петиція", - додали у КМДА.

У прес-службі звернули увагу на те, що відповідні зміни не стосуються пропозицій про найменування нових вулиць, перейменування мостів, скверів, парків тощо, а також присвоєння імен юридичним особам комунальної форми власності.

Протягом 2014-2018 років у столиці перейменували 206 об'єктів. При чому перейменування часто викликали значний суспільний резонанс серед жителів Києва.

Як повідомлялося, 6 грудня в Києві перейменували  дві вулиці, провулок та площі.

Вулиця Курська одержала нову назву на честь генерала Геннадія Воробйова.

Київрада змінила порядок найменувань столичних вулиць на честь померлих осіб.

Гетьман Павло Скоропадський: від самостійності до федерації

Павла Скоропадського можна назвати однією з найбільш суперечливих постатей в історії України – досі не стихають дискусії щодо оцінок його як політичного й державного діяча. Найбільш палкі суперечки точаться довкола грамоти П. Скоропадського про федерацію України з Росією.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.