У будинку Центральної Ради відновлять кабінети Грушевського і Винниченка

В проект реставрації історичного будинку Центральної Ради, який знаходиться у Києві за адресою вул. Володимирська 57, будуть внесені зміни. Завдяки громадськості та широкому розголосу навколо проекту, київська влада готова доопрацювати проект для розширення експозиції музею.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

17 січня 2019 року відбулося перше засідання робочої групи з узгодження архітектурно-планувальних рішень. Метою роботи групи є збереження та розвиток експозиції Музею Української революції 1917 – 1921 років.

Йдеться про відновлення кабінетів голови Української Центральної Ради Михайла Грушевського та першого голови уряду УНР Володимира Винниченка.

За результатами обговорення група рекомендувала КП "Житлоінвестбуд – УКБ" та генеральному проектувальнику ТОВ "АР Група" внести зміни до проекту реставрації Київського міського будинку учителя.

Доопрацювання проекту забезпечить збереження існуючої експозиції Музею та її розширення згідно з Указом Президента від 22 січня 2016 року №17/2016, розпорядженням Кабінету Міністрів України з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років та вшанування пам’яті її учасників на період до 2021 року від 26 жовтня 2016 р. № 777-р та протокольним рішенням Організаційного комітету з підготовки та проведення заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років та вшанування памʼяті її учасників від 22 грудня 2018 року.

Український інститут національної памʼяті стоїть на позиції збереження існуючої експозиції музею та її розширення за рахунок відновлення кабінетів М. Грушевського та В. Винниченка у меморіальній зоні будівлі. Як зазначає головний спеціаліст відділу музейної справи Наталка Іванченко:

"Меморіальний простір історичної будівлі Центральної Ради зберігає дух епохи відродження української державності початку ХХ століття. Будинок є нагадуванням про 100-річчя українського державотворення, місцем памʼяті, що активує значимі для української ідентичності спогади: про перший український парламент та уряд у ХХ столітті, знакові Універсали Центральної Ради і центр державності, за який точились бої в січні 1918 року. Розширення експозиції Музею до сотої річниці подій Української Революції має всі підстави бути реалізованим".

Водночас, Інститут акцентує увагу на тому, що наразі залишається невирішеним питання пролонгації договору оренди з Музеєм, строк дії якого завершується у лютому цього року.

 

Довідково:

Указом Президента України № 17/2016 від 22.01.2016 "Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 197 – 1921 років" вшанування вищезазначених подій визначено одним із пріоритетів діяльності органів державної влади на 2017 – 2021 роки.

Згаданим Указом Президента, а також розпорядженням Кабінету Міністрів від 26.11.2017 №777-р "Про затвердження плану заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років та вшанування пам’яті її учасників на період до 2021 року", зокрема, передбачено розширення сучасної експозиції Музею Української революції 1917 – 1921 років Національного музею історії України та відтворення меморіальних кабінетів Голови Української Центральної Ради М.Грушевського та першого голови уряду Української Народної Республіки В.Винниченка в історичній будівлі Української Центральної Ради.

Навесні 2017 року у звʼязку із розпорядженням Київської міської державної адміністрації "Про реставрацію Київського міського будинку вчителя, що розташований на вул. Володимирській, 57 у Шевченківському районі" від 10.04.2012 №583 Музей Української революції 1917 – 1921 років був повідомлений Департаментом комунальної власності м.Києва про необхідність звільнення займаного ним приміщення у зв’язку із проведенням реставрації.

Проте, відкритої презентації проекту реставрації історичної будівлі Української Центральної Ради не відбувалося.

На виконання протокольного рішення Організаційного комітету з підготовки та проведення заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років та вшанування памʼяті її учасників 28 грудня 2018 року відбулася відкрита презентація проекту реставрації за участі Міністра культури України Євгена Нищука.

Проект був розроблений під створення музейної зони без врахування необхідності збереження меморіальної зони кабінетів М.Грушевського та В.Винниченка.

За результатами презентації та проведеної наради під головуванням Міністра було прийнято рішення створити робочу групу із залученням представників Міністерства культури, Українського інституту національної памʼяті, КМДА, Музею Української революції для узгодження архітектурно-планувальних рішень.

Читайте також:

Кучерук: Реконструкція будинку Центральної Ради може знищити пам'ятку державотворення

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.