АНОНС: «Міф та божевілля». Презентація роману про Євромайдан у Києві

Презентація українського перекладу "Міф та Божевілля" Даніеля Григорчука розпочинається у День Соборності та продовжиться для різних цільових аудиторій у Києві.

Про це повідомляє Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності.

 

"Міф та божевілля" – особливий художній погляд на події Революції Гідності, поєднання міфології з документальною хронологією. Гостросюжетна драматична історія про пошуки нацією своєї ідентичності.

Головні герої роману, посланці сходу та заходу України, переборюючи тяжкі випробування, усвідомлюють, що мусять об'єднатися, щоб знищити загрозу, яка нависла над ними та їхньою країною.

Епіцентром гострого сюжету є Україна в час Революції Гідності. Автор порушує фундаментальне питання – як порозумітися мешканцям різних регіонів, носіям різних культурно-звичаєвих парадигм. Якою бачать Україну на Галичині та на Донбасі?

Книга показує, як Революція Гідності єднала українців у боротьбі за гідність і європейський вибір країни. Роман має захопливий і динамічний сюжет із точним і психологічно тонким зображенням місцевості, типажів, ситуацій масових протестів у Києві.

"Кожен із мільйонів, які вийшли на Майдан взимку 2013–14 років, має власну історію. Я спостерігав за розвитком історичних подій по телебаченню та в соціальних мережах у безпечних умовах Сполучених штатів. Утім, як американець українського походження відчував таку ж гордість і завзяття, немов був з ними.

Від початку незалежності я працював над питаннями охорони здоров'я та соціальної політики в Україні, проте на київських барикадах побував аж у квітні 2014 року, коли вони все ще стояли як уроче нагадування про тих, хто пожертвував усім в ім’я Революції Гідності.

Оскільки я не міг писати як очевидець, то для роману я обрав літературний підхід, що називається "магічний реалізм", – роз’яснює Даніель Григорчук.

"Для українського читача – це ще й можливість глянути на революційний Майдан з іншої географічної та й ментальної точки світу. Те, що твір написано англійською, для людей, які не живуть українськими новинами та не були свідками описаних подій, означає, що історія про Революцію Гідності виходить за межі національних реалій, охоплює загальнолюдські проблеми особистого морального вибору та відповідальності за світовий розвиток", – вважає перекладач роману Ігор Пошивайло.

Український переклад книги випустило Видавництво "Кліо" на замовлення Міністерство інформаційної політики України за підтримки Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності. Оригінальну версію під назвою "Myth and Madness" опублікувало американське видавництво "North Loop Books" 2016 року.

Учасники презентацій:

Артем Біденко – державний секретар Міністерства інформаційної політики;

Віра Соловйова – директорка видавництва "Кліо";

Ігор Пошивайло – перекладач книги, Генеральний директор Національного музею Революції Гідності;

Валерій Ясиновський – літературний редактор книги;

Сергій Файфура – телеведучий, режисер, співак.

Автор книги – Даніель Григорчук. Народився 1950 року в місті Шампейн, штат Іллінойс, у США. Професор медицини Іллінойського університету. Гостьовий професор Києво-Могилянської академії. З 1980-х років, відвідуючи Україну, досліджував особливі захворювання у Чернівцях, Києві, Комсомольську, Кам’янському, Маріуполі.

Його досягнення відзначені Білим домом, мерією Чикаго й урядом України. У першому романі "Спійманий у потоці" – "Caught in the Current" – зображує світ своєї молодості: етнічну Америку та різнокультурну Європу "психоделічних шістдесятих". Другий роман "Міф та божевілля" отримав відзнаку громади Чикаго.

Час і місце:

22 січня, 18.00 – головна презентація – Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану. Будинок Федерації профспілок, Майдан Незалежності, 2.

23 січня, 11.45 – презентація для студентів. Київський Університет Імені Бориса Грінченка. Ауд. 227. Вулиця Маршала Тимошенка, 13-Б.

24 січня, 16.00 – презентація для студентів. Читальна зала Бібліотеки ім. Тетяни та Омеляна Антоновичів, Національний університет "Києво-Могилянська академія". Вулиця Григорія Сковороди, 2.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.