Україна готова розмовляти з Польщею про відновлення ексгумацій – Розенко

Віце-прем'єр України заявив, що Київ готовий розмовляти з Варшавою про відновлення пошуково-ексгумаційних робіт.

Про це повідомляє "Польське радіо".

 Павло Розенко

Фото: slovoidilo.ua

Україна готова спілкуватися з Польщею про відновлення пошукових та ексгумаційних робіт, однак цьому має передувати підписання угоди із подробицями такої співпраці. Про це у понеділок, 21 січня, заявив віце-прем’єр України Павло Розенко.

"Українська сторона налаштована дуже конструктивно і ми готові спільними зусиллями підписати документи, що відкриють шлях до відновлення робіт як на території України, так і на території Польщі. Бо це взаємний процес", - сказав Розенко, який є головою Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій.

Віце-прем’єр наголосив, що напруженість у польсько-українських відносинах щодо ексгумацій дещо розрядилася після рішення, прийнятого минулого тижня Конституційним судом Польщі у справі Закону про Інститут національної пам’яті у частині про злочини українських націоналістів.

"Без сумніву, це полегшує діалог та зменшує накопичення проблем в українсько-польських відносинах, що, звісно, перешкоджає пошуку компромісів у сфері історичної пам’яті.

Я хочу сказати, що президент (Петро Порошенко), Верховна рада і наша частина польсько-української комісії (у справах історичної політики) звертали увагу польської влади на всіх рівнях на ризик цього закону для пересічних українців, котрі можуть мати іншу позицію, ніж та, що записана у законі", - підкреслив Розенко.

Віце-прем’єр зазначив, що Україна не претендує на право втручатися у внутрішню політику Польщі.

"Ми не маємо права втручатися у внутрішню політику польської держави, проти ми висловили свою стурбованість. Рішення Конституційного суду є сигналом, що в польсько-українських відносинах є все менше тем, шо можуть призвести до їхнього загострення і що ми маємо всі можливості, аби надалі йти у напрямку компромісу", - сказав він.

Розенко наголосив, що у рішеннях, які передуватимуть відновленню пошуків та ексгумацій останків поляків в Україні, мають бути враховані висновки подій, що сталися у попередні роки.

"Ми мусимо зробити висновки з подій, що відбулися в останні роки, і, насамперед, у майбутньому не допускати провокацій, зокрема руйнування місць пам’яті як на території Польщі, так і на території України. Тому діалог буде продовжено", - запевнив він.

За словами Павла Розенка, питання скасування українського мораторію на ексгумації буде обговорено під час візиту в Україну віце-прем’єра Польщі Пьотра Ґлінського.

"Ми готові до відновлення робіт і чекаємо на візит пана Ґлінського до Києва. Якщо польська сторона готова завершити ці розмови, ми завжди раді прийняти наших партнерів в Україні", - заявив Розенко.

Нагадуємо, що 26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української Повстанської Армії.  Польська сторона пояснила це як "демонтаж незаконного пам’ятника УПА", який простояв 23 роки. Руйнування постфактум легалізували заяви Міністерства культури та Інституту національної пам’яті Польщі.

Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах є 15-м за чергою актом наруги над місцями пам’яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року. Цей монумент серед тих, які вимагає відновити українська сторона. Обов’язковою передумовою поновлення пошукових робіт польських науковців на території України, які заблоковані з весни 2017 року, є відновленням місць пам’яті.

Аби довести відсутність поховань під зруйнованим пам’ятником у Грушовичах, Польський інститут національної пам’яті у травні цього року ініціював розкопки. Україна скерувала до Польщі групу з 5 спостерігачів. У результаті розкопок все ж виявлено поховання, а отже — пам’ятник не був символічним.

11 червня польська сторона передала Україні звіт про дослідження на грушовциькому цвинтарі.

Читайте також:

Під час розкопок у Грушовичах були виявлені останки, які можуть належати українським підпільникам. ВІДЕО

Хто похований в Грушовичах? Лікар зі Сорбонни та інші борці з тоталітаризмом

Шеремета: пам’ятник УПА у Грушовичах має бути відновлений

Перші знахідки на місці пам’ятника у Грушовичах. ФОТО

Рeзультати другого дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Рeзультати третього дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовичах

«Мельниківці» - також патріоти!

Це була величезна трагедія українського визвольного руху, адже як бандерівці, так і мельниківці однаково гинули в боротьбі за незалежність, але при цьому ще й поборювали один одного

Рудольф Вайль: вакцина від Голокосту

Чистокровного етнічного німця Рудольфа Фредериковича Вайгля викликали до німецького губернатора Львова та передали пропозицію Гіммлера — переїхати до Німеччини, створити в Берліні власний інститут, очолити кафедру в університеті та отримати по війні Нобелівську премію. Йшов 1942 рік, німецькі війська стояли під Москвою, відмовлятися від такої блискучої пропозиції не було сенсу. До того ж Вайглю вже було 59, у такому віці не сперечаються з гіммлерами.

Перелом у Громадянській війні у США: Геттісберг й Віксберг

Кожне око бачило легіони ворога, могутню непереборну хвилю океану озброєних людей, яка неслася на нас! Полк за полком, бригада за бригадою виходять із лісу й поспішно займають своє місце в строю напоготові до штурму. Горда дивізія Пікетта і ще якісь частини стоять на їх правому фланзі. Багряні прапори лопотять, їхні вершники мчать галопом угору-вниз; стволи й багнети вісімнадцяти тисяч бійців виблискують на сонці — похилий ліс блискучої сталі.

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна

Нашому Королю ворожили більше, ніж будь-якому іншому королівському сину у Європі. Усі ворожіння сходилися в одному: йому не посміхатиметься вдача і перемоги до тих пір, поки він не завоює Рим. І через те, що між назвами Рим і Ромни була не така вже і велика різниця, всі подумали, що передбачення здійснилося