Україна готова розмовляти з Польщею про відновлення ексгумацій – Розенко

Віце-прем'єр України заявив, що Київ готовий розмовляти з Варшавою про відновлення пошуково-ексгумаційних робіт.

Про це повідомляє "Польське радіо".

 Павло Розенко

Фото: slovoidilo.ua

Україна готова спілкуватися з Польщею про відновлення пошукових та ексгумаційних робіт, однак цьому має передувати підписання угоди із подробицями такої співпраці. Про це у понеділок, 21 січня, заявив віце-прем’єр України Павло Розенко.

"Українська сторона налаштована дуже конструктивно і ми готові спільними зусиллями підписати документи, що відкриють шлях до відновлення робіт як на території України, так і на території Польщі. Бо це взаємний процес", - сказав Розенко, який є головою Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій.

Віце-прем’єр наголосив, що напруженість у польсько-українських відносинах щодо ексгумацій дещо розрядилася після рішення, прийнятого минулого тижня Конституційним судом Польщі у справі Закону про Інститут національної пам’яті у частині про злочини українських націоналістів.

"Без сумніву, це полегшує діалог та зменшує накопичення проблем в українсько-польських відносинах, що, звісно, перешкоджає пошуку компромісів у сфері історичної пам’яті.

Я хочу сказати, що президент (Петро Порошенко), Верховна рада і наша частина польсько-української комісії (у справах історичної політики) звертали увагу польської влади на всіх рівнях на ризик цього закону для пересічних українців, котрі можуть мати іншу позицію, ніж та, що записана у законі", - підкреслив Розенко.

Віце-прем’єр зазначив, що Україна не претендує на право втручатися у внутрішню політику Польщі.

"Ми не маємо права втручатися у внутрішню політику польської держави, проти ми висловили свою стурбованість. Рішення Конституційного суду є сигналом, що в польсько-українських відносинах є все менше тем, шо можуть призвести до їхнього загострення і що ми маємо всі можливості, аби надалі йти у напрямку компромісу", - сказав він.

Розенко наголосив, що у рішеннях, які передуватимуть відновленню пошуків та ексгумацій останків поляків в Україні, мають бути враховані висновки подій, що сталися у попередні роки.

"Ми мусимо зробити висновки з подій, що відбулися в останні роки, і, насамперед, у майбутньому не допускати провокацій, зокрема руйнування місць пам’яті як на території Польщі, так і на території України. Тому діалог буде продовжено", - запевнив він.

За словами Павла Розенка, питання скасування українського мораторію на ексгумації буде обговорено під час візиту в Україну віце-прем’єра Польщі Пьотра Ґлінського.

"Ми готові до відновлення робіт і чекаємо на візит пана Ґлінського до Києва. Якщо польська сторона готова завершити ці розмови, ми завжди раді прийняти наших партнерів в Україні", - заявив Розенко.

Нагадуємо, що 26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української Повстанської Армії.  Польська сторона пояснила це як "демонтаж незаконного пам’ятника УПА", який простояв 23 роки. Руйнування постфактум легалізували заяви Міністерства культури та Інституту національної пам’яті Польщі.

Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах є 15-м за чергою актом наруги над місцями пам’яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року. Цей монумент серед тих, які вимагає відновити українська сторона. Обов’язковою передумовою поновлення пошукових робіт польських науковців на території України, які заблоковані з весни 2017 року, є відновленням місць пам’яті.

Аби довести відсутність поховань під зруйнованим пам’ятником у Грушовичах, Польський інститут національної пам’яті у травні цього року ініціював розкопки. Україна скерувала до Польщі групу з 5 спостерігачів. У результаті розкопок все ж виявлено поховання, а отже — пам’ятник не був символічним.

11 червня польська сторона передала Україні звіт про дослідження на грушовциькому цвинтарі.

Читайте також:

Під час розкопок у Грушовичах були виявлені останки, які можуть належати українським підпільникам. ВІДЕО

Хто похований в Грушовичах? Лікар зі Сорбонни та інші борці з тоталітаризмом

Шеремета: пам’ятник УПА у Грушовичах має бути відновлений

Перші знахідки на місці пам’ятника у Грушовичах. ФОТО

Рeзультати другого дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Рeзультати третього дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовичах

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".