Спецпроект

2,6 мільйона британців заперечують Голокост — опитування

5% дорослого населення Великої Британії не вірять у те, що в часи Другої світової війни нацисти вбили мільйони євреїв. Ще 8% вважають, що масштаб геноциду перебільшений.

Це випливає з опитування 2006 осіб, проведеного Трестом Дня пам’яті Голокосту з нагоди Міжнародного дня пам’яті Голокосту, повідомляє The Independent.

Більше того, дослідження виявило, що майже 2/3 британців або сильно недооцінюють ступінь катастрофи єврейського народу під час Другої світової війни, або взагалі не мають уявлення про те, скільки загинуло.

Кожен п’ятий опитаний назвав цифру загиблих під час Голокосту євреїв меншу за два мільйони, а 45% відповіли, що не знають.

75% дорослих британців вважають, що для поширення обізнаності про Голокост слід робити більше.

"Голокост поставив під загрозу тканину нашої цивілізації та має наслідки для всіх нас. Без базового розуміння недавньої історії нам загрожує нерозуміння того, куди, врешті-решт, може завести брак поваги до відмінності та ворожість до інших", — говорить Олівія Маркс-Волдмен, виконавчий директор Тресту Дня пам’яті Голокосту.

"З плином часу залишається все менше й менше людей, які були безпосередніми свідками жахів Голокосту. Тому життєво важливо зберігати живою пам’ять про Голокост, особливо серед молодшого покоління", — говорить Джо Малхолл, старший науковий співробітник антирасистської кампанії групи Hope Not Hate ("Надія, а не ненависть").

ДОВІДКА:

Трест Дня пам’яті Голокосту (Holocaust Memorial Day Trust) — це благодійна організація, заснована й фінансована урядом Сполученого Королівства e 2005 році для підтримки й популяризацї Дня пам’яті Голокосту в країні. Покровителем організації є Його Королівська Високість Принц Уельський.

Міжнародний день пам’яті Голокосту відзначають 27 січня з нагоди визволення військами 1-го Українського фронту нацистського концтабору Аушвіц у 1945 році, де загинуло біля 1,1 млн євреїв — найбільше з усіх таборів.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.