Спецпроект

2,6 мільйона британців заперечують Голокост — опитування

5% дорослого населення Великої Британії не вірять у те, що в часи Другої світової війни нацисти вбили мільйони євреїв. Ще 8% вважають, що масштаб геноциду перебільшений.

Це випливає з опитування 2006 осіб, проведеного Трестом Дня пам’яті Голокосту з нагоди Міжнародного дня пам’яті Голокосту, повідомляє The Independent.

Більше того, дослідження виявило, що майже 2/3 британців або сильно недооцінюють ступінь катастрофи єврейського народу під час Другої світової війни, або взагалі не мають уявлення про те, скільки загинуло.

Кожен п’ятий опитаний назвав цифру загиблих під час Голокосту євреїв меншу за два мільйони, а 45% відповіли, що не знають.

75% дорослих британців вважають, що для поширення обізнаності про Голокост слід робити більше.

"Голокост поставив під загрозу тканину нашої цивілізації та має наслідки для всіх нас. Без базового розуміння недавньої історії нам загрожує нерозуміння того, куди, врешті-решт, може завести брак поваги до відмінності та ворожість до інших", — говорить Олівія Маркс-Волдмен, виконавчий директор Тресту Дня пам’яті Голокосту.

"З плином часу залишається все менше й менше людей, які були безпосередніми свідками жахів Голокосту. Тому життєво важливо зберігати живою пам’ять про Голокост, особливо серед молодшого покоління", — говорить Джо Малхолл, старший науковий співробітник антирасистської кампанії групи Hope Not Hate ("Надія, а не ненависть").

ДОВІДКА:

Трест Дня пам’яті Голокосту (Holocaust Memorial Day Trust) — це благодійна організація, заснована й фінансована урядом Сполученого Королівства e 2005 році для підтримки й популяризацї Дня пам’яті Голокосту в країні. Покровителем організації є Його Королівська Високість Принц Уельський.

Міжнародний день пам’яті Голокосту відзначають 27 січня з нагоди визволення військами 1-го Українського фронту нацистського концтабору Аушвіц у 1945 році, де загинуло біля 1,1 млн євреїв — найбільше з усіх таборів.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.