In memoriam. Померла американська україномовна письменниця Патриція Килина

9 лютого в Санта-Моніці, штат Каліфорнія, США на 82-му році життя померла відома американська та українська письменниця, одна із колишніх членів Нью-Йоркської групи Патриція Килина.

Про це повідомляє сайт "Читомо". Останніми роками письменниця хворіла на рак.

Справжнє ім’я Патриції Килини — Патриція Нелл Воррен (Patricia Nell Warren). Вона народилася 15 червня 1936 року в штаті Монтана в американській родині, яка мала німецько-норвезько-ірландське коріння. Здобувши середню освіту, Патриція вступила до Манхеттенвільського коледжу (Manhattanville College) неподалік Нью-Йорка, де студіювала середньовічну літературу. По закінченні студій працювала редактором у журналі "Reader’s Digest".

 Патриція Нелл Воррен (Патриція Килина), Лос-Анджелес (США), 2009. Фото: Tyler St. Mark

Патриція Килина одружилася з поетом Нью-Йоркської групи Юрієм Тарнавським. У 1957 році, самостійно опанувавши українську мову, почала писати поезію українською мовою. Цікавилася й досліджувала ряд тем із міфології Середнього Сходу, культури Давнього Єгипту та історії старовинного килимарства.

Окрім поезії українською, Патриція Килина видала також кілька повістей англійською мовою. Разом із Юрієм Тарнавським переклала англійською добірку українських народних дум, а також ряд новел Василя Стефаника та Михайла Коцюбинського.

У подальшому письменниця написала низку романів англійською мовою, одною з тем яких були нетрадиційні стосунки та їх сприйняття в суспільстві. Найвідоміший роман на цю тематику — "Бігун попереду" (англ. The Front Runner), що розійшовся загальним накладом 10 мільйонів примірників та був перекладений десятьма мовами.

Вірші українською друкувала в збірниках Нью-Йоркської групи та в журналі "Сучасність". Велика добірка поезій Патриції Килини з біографічною довідкою та коротким аналізом творчості опублікована в антології "Поза традиції".

Нагадаємо, у вересні 2018 року помер ще один відомий український письменник та редактор, член Нью-Йоркської поетичної групи Богдан Рубчак.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.