У Музеї оборони Севастополя оцифровують описи фондів

У Державному музеї героїчної оборони й звільнення Севастополя в окупованому Росією Криму почали оцифровувати документацію фондової колекції.

Про це пише "Незалежне телебачення Севастополя" з посиланням на прес-службу музею.

Зараз скануються описи та книги обліку музейних експонатів.

 
 

Роботу з оцифрування проводить російська корпорація ЕЛАР, яка спеціалізується на створенні електронних архівів і баз даних зображень.

ДОВІДКА:

Державний музей героїчної оборони й звільнення Севастополя існує з 1960 року та складається з панорами "Штурм 6 червня 1855 року", діорами "Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 року", оборонної башти Малахова кургану, Собор святого Рівноапостольного князя Володимира та інші об’єктів.

З 1991 року він підпорядковувався міністерству культури України. Після анексії Кримського півострова Російською Федерацією у 2014 році музей опинився під юрисдикцією міністерства культури РФ.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.