Австрія націоналізувала будинок Гітлера і виплатила власниці компенсацію

Австрійський суд зобовʼязав владу виплатити €1,5 млн компенсації колишній власниці будинку, де народився лідер нацистської Німеччини Адольф Гітлер.

Про це повідомляє TheБабель із посиланням на Укрінформ.

 У будинку на Зальцбургер-форштадт, 15 батьки Гітлера прожили всього три тижні.

Фото: ВВС

Рішення про націоналізацію будинку в містечку Браунау-на-Інні ухвалив парламент Австрії у грудні 2016 року. Колишній власниці після цього виплатили €310 тис. компенсації. Проте нова експертиза показала, що первісна оцінка була занижена.

Суд встановив, що компенсація за будинок має становити €1,5 млн, "особливо беручи до уваги той факт, що йдеться про будинок, де народився Адольф Гітлер".

Влада Австрії ухвалила рішення націоналізувати будинок, де народився і провів перші роки Адольф Гітлер, щоб запобігти перетворенню будівлі на місце паломництва неонацистів.

Читайте також:

В Австрії планують знести будинок, де народився А. Гітлер

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.