Лукашенко назвав "Безсмертний полк" плагіатом з акції білорусів

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що він проти проведення акції "Безсмертний полк" на пошану ветеранів Другої світової війни, тому що в Білорусі є своя.

Відповідну заяву президент Республіки Білорусь зробив під час "Великої розмови з президентом", повідомляє "Наша ніва". Відповідаючи на запитання наукового співробітника Центру історико-філософських досліджень Інституту філософії НАН Олексія Дермана щодо пожвавлення ідеологічної роботи, Лукашенко сказав:

"Безсмертний полк і так далі… Я категорично проти. Не тому що я проти цієї акції. Це блискуча акція, російська акція, ми з президентом Росії обговорювали кілька ротів тому це питання. Я кажу: "Теж там ваші нам докоряють, що ми нібито забороняємо "Безсмертний полк". Ви ж у нас, грубо сказав так, передрали цю ідею". Пам’ятаєте? "Білорусь пам’ятає", — сказав Лукашенко.

Керівник Білорусі розповів, що "Білорусь пам’ятає" проводиться відтоді, як він став президентом і у вигляді точно такої ж ходи з портретами й вінками.

Нагадаємо, акцію "Безсмертний полк" ініціювали журналісти м. Томськ у Російській Федерації у 2011 році. Скоро ідею акції перехопили прокремлівські молодіжні організації й перетворили на всеросійську акцію з пропаганди російсько-радянського бачення пам’яті про німецько-радянську ("Велику Вітчизняну") війну.

Суть акції полягає в проведенні 9 травня маршу, учасники якого несуть портрети своїх родичів — учасників Другої світової війни. Аналогічні акції проходять і в інших країнах, у тому числі в Україні, де супроводжуються скандалами.

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"