Документи підпілля ОУН та УПА 1944-1945 років знайшли в старому вулику на Тернопільщині

У селі Стара Ягільниця Чортківського району Тернопільської області один із місцевих мешканців виявив схованку з унікальним архівом рукописних документів та друкованої продукції Української повстанської армії

Подробиці розповів директор Чортківського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. Олександра Барвінського, відомий галицький краєзнавець Роман Пахолок, повідомляє Еспресо.TV з посиланням на Укрінформ.

"Житель села Стара Ягільниця, колишній фельдшер-пенсіонер Микола Рибчак розповів цікаву історію. У цього чоловіка роками була пасіка, ще з дідівських часів. І на старість, коли вже стало важко займатися бджільництвом, пан Микола вирішив старі, мало не трухляві вулики, які своє вже відслужили, просто порубати на дрова й спалити у печі. І коли він почав розбирати одну із таких дерев’яних хатинок, що десятиліттями служила бджолам прихистком і місцем накопичення меду, він раптом розгледів між дошками згорток. А потім - ще один пакунок, і ще… Коли ж пасічник розгорнув один із них, то побачив там стоси акуратно складених листків. Глянув на них - і одразу ж зрозумів, що це не просто старі листки і газети, а дещо набагато більше й важливіше", — зазначив історик.

Фото: Укрінформ 
Фото: Укрінформ

За його словами, це різнопланові джерела.

"Коли вже почав уважно переглядати ці документи, то зрозумів що то не просто архів УПА, архів повстанців, а документи бандерівців, де вони це слово пишуть з великої букви, матеріали служби безпеки ОУН-УПА. Документи датовані 1944-1945 роками. Всього вдалося, фрагментарно чи цілісно, відновити 240 знайдених листків, понад 50 повстанських журналів, пропагандистських брошур підрозділів ОУН-УПА", — пояснив Пахолок.

Фото: Укрінформ  

Була проведена складна робота з їх каталогізації. Зараз готується видання книги, в якій буде вміщено ці знахідки.

Як повідомлялося, нещодавно в Варшаві презентували збірник документів про ліквідацію керівництва ОУН у Польщі.

На початку березня канадські науковці оцифрували архіви симпозіуму 1983 року в Університеті Квебеку, присвяченого Голодомору 1932—1933 років.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.