АНОНС: У Києві відкриється виставка «Розстріляна еліта: Биківнянський вимір»

На інформаційних планшетах виставки розповідається про життєвий шлях, творчий доробок, обставини арешту і розстрілу представників творчих та інтелектуальних кіл тогочасного українського суспільства. Багато із них були знищені у в’язницях НКВД у Києві та поховані на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.

Про це повідомляє Національний музей історії України.

 

Більшовицька влада, прагнучи остаточно утвердитись в Україні, запланувала ліквідацію її провідної верстви шляхом репресій або заміни на більш лояльних діячів із "правильною" біографією.

У період Великого терору (1937-1938 рр.) було знищено велику кількість письменників, науковців, митців. Таким чином було загальмованокультурний розвиток України.

На виставці будуть представлені праці репресованих радянською владою вчених-археологів М. Макаренка, А. Левковича, лист дружини вченого-археолога М. Єрнста до Л. Берії про безпідставність звинувачень щодо її чоловіка, рукопис та особисті речі Остапа Вишні, тростина Митрополита УАПЦ В.Липківського, а також особисті речі репресованих військових із фондів НМІУ.

Партнер виставки – Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили".

Куратор – провідний науковий співробітник відділу історії України у ХХ століття НМІУ Богдан Скопненко.

Час: 18 квітня, четвер, 14.00.

Місце: Національного музею історії України: вул. Володимирська, 2.

Контакт: 096-281-82-85 (Валентина Янчук)

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.