У Відні осквернили меморіал воїнам Червоної армії. ФОТО

У Відні невідомі вандали облили у четвер фарбою пам’ятник солдатам Червоної армії, загиблим під час звільнення Австрії від нацизму.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Австрії.

Наразі п’єдестал монумента у кількох місцях облитий чорною фарбою. Також дещо постраждали розташовані поруч вінки з квітами, які було покладено днями, у тому числі Посольством України в Австрії.

 

У поліції Відня кореспондентові агентства повідомили, що у зв’язку з інцидентом зареєстровано провадження за підозрою у заданні шкоди майну. "Триває розслідування по відношенню до невідомих наразі злочинців", - повідомили в поліції.

 

Найвідоміший в Австрії пам’ятник Героям Червоної армії (Das Heldendenkmal der Roten Armee), розташований на площі Шварценберг в центральній частині Відня, вже неодноразово зазнавав нападів з боку вандалів.

З метою попередження цих нападів та ретельного розслідування потенційних актів вандалізму на початку квітня цього року поліція Відня повідомила про встановлення на площі двох камер відеоспостереження. З наближенням 9 травня столичні правоохоронці також планують посилити охорону монументу.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.