Археологи знайшли на Подолі вулицю XVII–XVIII століть

Також відкопали давньоруські хрестики, князівські печатки, бляшку з зображенням Богородиці і футляр для шаблі.

На вулиці Щекавицькій археологи знайшли вулицю XVII–XVIII століть, повідомляє видання Хмарочос із посиланням на прес-службу КМДА.

 Фото: КМДА

Експедиція Інституту археології НАН України проводила на цій ділянці дослідження з червня 2018 року.

За цей час археологи зібрали велику колекцію аретфактів ХІІ–ХІХ століть – зокрема, три давньоруські хрести-енколпіони, три свинцеві князівські печатки, мідну бляшку з зображенням Богородиці, футляр для шаблі ХІХ століття.

Окрім вулиці та поховання XVII–XVIII століття також виявили шари давньоруської доби – ХІІ–ХІІІ століть.

Більша частина знахідок відносяться до ХІХ століття. Це нашарування, що утворилися після пожежі 1811 року та повного перепланування вуличної системи Подолу.

"Велика кількість монет та товарних пломб ХІХ століття є характерною для припортової зони, в якій розташована досліджувана ділянка. Проте зафіксовано залишки близько десятка невеликих підвалів-комор, господарських та гідротехнічних споруд", – повідомив керівник експедиції Всеволод Івакін.

Наразі археологічні розкопки тривають.

Нагадуємо, що у 2014-2017 роках на Поштовій площі в Києві археологи віднайшли частину міста ХІІ століття. Ініціативна група киян вимагає облаштувати тут музей.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.