Археологи знайшли на Подолі вулицю XVII–XVIII століть

Також відкопали давньоруські хрестики, князівські печатки, бляшку з зображенням Богородиці і футляр для шаблі.

На вулиці Щекавицькій археологи знайшли вулицю XVII–XVIII століть, повідомляє видання Хмарочос із посиланням на прес-службу КМДА.

 Фото: КМДА

Експедиція Інституту археології НАН України проводила на цій ділянці дослідження з червня 2018 року.

За цей час археологи зібрали велику колекцію аретфактів ХІІ–ХІХ століть – зокрема, три давньоруські хрести-енколпіони, три свинцеві князівські печатки, мідну бляшку з зображенням Богородиці, футляр для шаблі ХІХ століття.

Окрім вулиці та поховання XVII–XVIII століття також виявили шари давньоруської доби – ХІІ–ХІІІ століть.

Більша частина знахідок відносяться до ХІХ століття. Це нашарування, що утворилися після пожежі 1811 року та повного перепланування вуличної системи Подолу.

"Велика кількість монет та товарних пломб ХІХ століття є характерною для припортової зони, в якій розташована досліджувана ділянка. Проте зафіксовано залишки близько десятка невеликих підвалів-комор, господарських та гідротехнічних споруд", – повідомив керівник експедиції Всеволод Івакін.

Наразі археологічні розкопки тривають.

Нагадуємо, що у 2014-2017 роках на Поштовій площі в Києві археологи віднайшли частину міста ХІІ століття. Ініціативна група киян вимагає облаштувати тут музей.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.