Спецпроект

Журі обрало 5 кращих проектів Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»

3 та 4 травня відбулося засідання незалежного журі, яке серед десяти проектів провідних архітектурних бюро з Австрії, Данії, Нідерландів, Німеччини, США, Франції та України визначило 5 найкращих.

Ці проекти проходять до другого — фінального — етапу архітектурного конкурсу. Першу десятку обрали у рамках відкритої попередньої кваліфікації з 165 заявок від кандидатів із 36 країн світу, йдеться у повідомленні на сайті Меморіального центру.

Фото: Меморіального центру
Фото: Меморіального центру

Оцінку проектів-переможців першого етапу члени журі здійснювали в умовах анонімності кандидатів за заздалегідь визначеними критеріями.

А саме, враховували не тільки характерні особливості будівництва, дизайн, колір і матеріали фасаду, стиль даху та доступність, а й унікальність та новаторство концепції у порівнянні з меморіалами та музеями, що займаються темою злочинів проти людства.

Фото: Меморіального центру
Фото: Меморіального центру

5 учасників другого етапу матимуть можливість почути коментарі журі, удосконалити проекти й представити їх на фінальному засіданні.

Переможця архітектурного конкурсу оголосять 30 липня 2019 року. За його проектом у Києві побудують Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр», відкриття якого заплановане на 2023 рік.

Фото: Меморіального центру
Фото: Меморіального центру

Познайомитися з кожним з 10 бюро-учасників архітектурного конкурсу можна за посиланнями:

Читайте також:

Про що розповідатиме Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"?

Музей "Бабин Яр". Відкритий лист-застереження українських істориків

Офіційна відповідь директора Меморіалу "Бабин Яр" на Лист істориків

Директор центру "Бабин Яр": "Перед нами не стоїть завдання зламати ситуацію через коліно"

Йосиф Зісельс: Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"– проект патерналістський

Концепція Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр": невігластво чи наукове шахрайство?

Пришестя Месії, або Про ситуацію навколо створення Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"

Усі публікації за темою Бабин Яр

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?