Спецпроект

Журі обрало 5 кращих проектів Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»

3 та 4 травня відбулося засідання незалежного журі, яке серед десяти проектів провідних архітектурних бюро з Австрії, Данії, Нідерландів, Німеччини, США, Франції та України визначило 5 найкращих.

Ці проекти проходять до другого — фінального — етапу архітектурного конкурсу. Першу десятку обрали у рамках відкритої попередньої кваліфікації з 165 заявок від кандидатів із 36 країн світу, йдеться у повідомленні на сайті Меморіального центру.

Фото: Меморіального центру
Фото: Меморіального центру

Оцінку проектів-переможців першого етапу члени журі здійснювали в умовах анонімності кандидатів за заздалегідь визначеними критеріями.

А саме, враховували не тільки характерні особливості будівництва, дизайн, колір і матеріали фасаду, стиль даху та доступність, а й унікальність та новаторство концепції у порівнянні з меморіалами та музеями, що займаються темою злочинів проти людства.

Фото: Меморіального центру
Фото: Меморіального центру

5 учасників другого етапу матимуть можливість почути коментарі журі, удосконалити проекти й представити їх на фінальному засіданні.

Переможця архітектурного конкурсу оголосять 30 липня 2019 року. За його проектом у Києві побудують Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр», відкриття якого заплановане на 2023 рік.

Фото: Меморіального центру
Фото: Меморіального центру

Познайомитися з кожним з 10 бюро-учасників архітектурного конкурсу можна за посиланнями:

Читайте також:

Про що розповідатиме Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"?

Музей "Бабин Яр". Відкритий лист-застереження українських істориків

Офіційна відповідь директора Меморіалу "Бабин Яр" на Лист істориків

Директор центру "Бабин Яр": "Перед нами не стоїть завдання зламати ситуацію через коліно"

Йосиф Зісельс: Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"– проект патерналістський

Концепція Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр": невігластво чи наукове шахрайство?

Пришестя Месії, або Про ситуацію навколо створення Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"

Усі публікації за темою Бабин Яр

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.