Спецпроект

Журі обрало 5 кращих проектів Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»

3 та 4 травня відбулося засідання незалежного журі, яке серед десяти проектів провідних архітектурних бюро з Австрії, Данії, Нідерландів, Німеччини, США, Франції та України визначило 5 найкращих.

Ці проекти проходять до другого — фінального — етапу архітектурного конкурсу. Першу десятку обрали у рамках відкритої попередньої кваліфікації з 165 заявок від кандидатів із 36 країн світу, йдеться у повідомленні на сайті Меморіального центру.

Фото: Меморіального центру
Фото: Меморіального центру

Оцінку проектів-переможців першого етапу члени журі здійснювали в умовах анонімності кандидатів за заздалегідь визначеними критеріями.

А саме, враховували не тільки характерні особливості будівництва, дизайн, колір і матеріали фасаду, стиль даху та доступність, а й унікальність та новаторство концепції у порівнянні з меморіалами та музеями, що займаються темою злочинів проти людства.

Фото: Меморіального центру
Фото: Меморіального центру

5 учасників другого етапу матимуть можливість почути коментарі журі, удосконалити проекти й представити їх на фінальному засіданні.

Переможця архітектурного конкурсу оголосять 30 липня 2019 року. За його проектом у Києві побудують Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр», відкриття якого заплановане на 2023 рік.

Фото: Меморіального центру
Фото: Меморіального центру

Познайомитися з кожним з 10 бюро-учасників архітектурного конкурсу можна за посиланнями:

Читайте також:

Про що розповідатиме Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"?

Музей "Бабин Яр". Відкритий лист-застереження українських істориків

Офіційна відповідь директора Меморіалу "Бабин Яр" на Лист істориків

Директор центру "Бабин Яр": "Перед нами не стоїть завдання зламати ситуацію через коліно"

Йосиф Зісельс: Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"– проект патерналістський

Концепція Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр": невігластво чи наукове шахрайство?

Пришестя Месії, або Про ситуацію навколо створення Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"

Усі публікації за темою Бабин Яр

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.