У російському Новосибірську встановили бюст Сталіна

У Новосибірську біля будівлі обласного комітету КПРФ встановили бюст радянського диктатора Йосипа Сталіна.

Про це повідомив глава ініціативної групи зі встановлення пам'ятника Олексій Денисюк, передає телеканал Еспресо.

 

Урочисте відкриття монумента відбулося 9 травня за участю першого секретаря новосибірського обкому, мера Новосибірська Анатолія Локотя.

Денисюк розповів, що бюст Сталіна зроблений з композиту кольору чорної бронзи, і встановлений на триметровий постамент, вирізаний з цілісного шматка граніту.

Установка пам'ятника на території обкому КПРФ була схвалена в середині березня 2019 року художньою радою мерії Новосибірська.

Раніше російська рада тричі з 2016 року відмовляла в установці бюста в запропонованих ініціативною групою місцях.

Денисюк розповів, що з 1,5 млн рублів, необхідних на установку пам'ятника, 500 тис. рублів зібрали члени ініціативної групи, решту суми виділило керівництво КПРФ.

Громадське обговорення, пов'язане з встановленням пам'ятника, пройшло в жовтні 2018 року. Комісія мерії констатувала, що в місті існують кардинально протилежні думки з цього питання.

Читайте також:

Тест на людоїдство

Stalin The Best. Росіяни встановили рекорд

Я ненавиджу Сталіна з 13 років

Усі публікації за темою "СТАЛІН"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.