«Полум'я братерства». Українські та польські скаути вшанують солдатів Армії УНР у Польщі. ВІДЕО

14 серпня о 18.00 польська та українська молодь збираються запалити «Полум'я братерства» на могилах українських військових, які в 1920 році в союзі з Військом Польським воювали проти Червоної армії.

Акцію приурочено до річниці Варшавської битви, яка закінчилася розгромом радянських військ під командуванням Михайла Тухачевського.

«Українська Народна Республіка в тій війні була єдиним справжнім союзником Польщі — єдиною державою, чия армія стала разом з поляками до боротьби з більшовицькою Росією. Її вояки укріплювали польські міста, били з ворогом у Східній Галичині. Без їх участі в обороні Замостя від Кінної армії Будьонного польська перемога в тій війні була 6 під загрозою», — говорять організатори акції.

Акцію організовує Національна скаутська організація України «Пласт» та Союз польського харцерства за підтримки Посольства України в Польській Республіці. 

До акції може долучитися кожен. Алгоритм такий:

2. Будьте готовими заопікуватись місцем спочинку воїнів, тобто, в залежності від стану могил, може треба буде очистити пам’ятник, облаштувати могилу, посадити нові рослини, освіжити написи тощо. Бажано, щоб ви не робили цього самі, а в гурті з поляками й українцями, які спільно хочуть віддати шану героям.

3. Зробіть, будь ласка, фото або коротке відео, щоб показати результати Ваших зусиль, а також для надихання інших. Після закінченої праці, підіть із друзями, з якими Ви працювали, на спільну ватру або іншу зустріч, щоб разом відпочити і інтегруватись, адже акція має не лише символічний вимір, а також має на меті будувати мости між нами.

4. 14 серпня одягніть вишиванку або пластовий однострій і о 18:00 годині запаліть на могилах воїнів УНР «Полум’я братерства», покладіть квіти на місця їхнього спочинку. Прочитайте зібраним особам біографії воїнів, історії з часів спільної боротьби двох народів. Не забувайте зробити гарну світлину і поділитись нею у соцмережах (обов’язково з #plomienbraterstwa #ruchpro #plastpl), або надіслати на kps.plastpl@gmail.com

Докладніше про суть акції та місця поховань воїнів Армії УНР можна прочитати у брошурі.

Про участь Армії Української Народної Республіки в польсько-радянській війні 1920 року читайте також:

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.