У конкурсі муралів на ЧАЕС переміг "Погляд у майбутнє". ФОТО

Чорнобильська АЕС визначали переможця конкурсу на найкращий ескіз муралу на стіні машинної зали.

Перше місце присудили роботі "Погляд у майбутнє" Валерія Коршунова, повідомляє "Хмарочос". Переможця нагородять 5000 гривень та персональною дводенною екскурсією на Чорнобильську станцію та у місто Прип’ять.

 
"Погляд у майбтнє" авторства Валерія Коршунова прикрасить стіну машинної зали ЧАЕС

На конкурс було подано 24 роботи, які оцінювало журі, враховуючи результати голосування у "Фейсбуці".

Найбільше голосів у "Фейсбуці" отримав ескіз Миколи Трипольського, на якому зображено коміка Джорджа Карліна, автора фрази "Планета в порядку, це людям капець".

Про ескізи, які мали найбільше вподобань користувачів "Файсбуку", "Історична правда" вже повідомляла.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.