Названо суддю, яка розглядатиме позов щодо перейменування проспекту Григоренка в Харкові

Позовну заяву нардепа Андрія Білецького про визнання незаконним та скасування рішення Харківської міської ради щодо повернення проспекту Григоренка імені Жукова розглядатиме суддя Харківського окружного адміністративного суду Вікторія Рубан.

Про це повідомляє «МедіаПорт» з посиланням на прес-секретаря суду Владислава Василенка.

Справа зареєстрована за номером 520/6111/19.

«На даний момент було призначено тільки склад суду — суддя Рубан Вікторія Володимирівна», — сказав Василенко.

Дату засідання ще не призначили.

Позов до Харківського окружного адмінсуду 20 червня направив представник Білецького Дмитро Ципліцький. В якості третьої особи позивач просить залучити Український інститут національної пам'яті.

Нагадуємо, що рішення про повернення імені Жукова проспекту Григоренка Харківська міська рада підтримала більшістю голосів на сесії 19 червня. 

20 червня рішення оприлюднили в Єдиному реєстрі міських актів. 

Український інститут національної пам'яті офіційно заявив, що повернення імені Жукова на мапу Харкова – це порушення закону.



В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.