На батьківщині Зеленського в Богдана відпала булава

У Кривому Розі пам’ятник гетьману Богдану Хмельницькому втратив праву руку.

Як повідомляє "Новинарня" з посиланням на “Перший Криворізький”, частинна старої бетонної статуї – рука з булавою – впала й частково розбилася.

 

Монумент встановлений на вулиці Старовокзальній і перебуває на балансі Центральноміської районної ради.

Як говорять місцеві мешканці, це стається не вперше. Раніше навіть довелося замінити булаву гетьмана на меншу, щоб уникнути таких ситуацій.

 

Пам’ятник Богдану Хмельницькому на Гданцівці встановили в 1954 році, до 300-річного ювілею “воз’єднання” Росії та України.

Нагадуємо, що меморіальний камінь Українській повстанській армії в Молодіжному парку Харкова облили червоною фарбою.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище