Двоє харківських депутатів подали до суду проти перейменування проспекту Григоренка. ВІДЕО

Сьогодні до Харківського окружного адміністративного суду надійшов позов із оскарженням рішення міської ради Харкова про перейменування проспекту Григоренка на проспект Жукова.

Позов подали депутат Харківської міської ради Ігор Черняк і депутат обласної ради Дмитро Булах, повідомляє UA: Харків.

«Дві групи законів які були порушені. Є «Закон про присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб» (це якщо коротко його назвати), де забороняється присвоювати в тому числі об’єктам топоніміки імена осіб які були керівними членами Компартії Радянського Союзу», — розповів Ігор Черняк.

По-друге, за словами депутата, є дуже грубі процедурні порушення:

«Це рішення міської ради взагалі не оприлюднювалося. Є пряме порушення закону про місцеве самоврядування і закону про доступ до публічної інформацїі. І на теперішній час є чітка й однозначна практика Верховного Суду, який із таких підстав неодноразово скасовував рішення органів місцевого самоврядування».

Нагадуємо, 19 червня Харківська міська рада проголосувала за повернення імені Жукова проспекту Григоренка.

20 червня рішення офіційно оприлюднили. Того ж дня із позовом до Харківського окружного адмінсуду звернувся представник народного депутата України Андрія Білецького, який просить скасувати рішення міськради.

Із заявою до поліції після рішення міськради звернувся депутат міської ради Ігор Черняк.

Український інститут національної пам’яті, у свою чергу, звернувся до ГПУ.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.