Кернес повернув бюст маршала Жукова в Харків. ФОТО

Погруддя радянському маршалу Георгію Жукову в Немишлянському районі Харкова відновили сьогодні.

Про це прозвітував мер Харкова Геннадій Кернес на своїй публічній сторінці у "Фейсбуці".

"Як і обіцяв, сьогодні повернули на місце", - зазначив харківський міський голова. 

У дописі він також опублікував фото відновленого пам'ятника:

 

FB Геннадій Кернес 

Нагадуємо, що 2 червня група активістів, які пікетували з'їзд партії "Довіряй справам", влаштували "коридор ганьби" для учасників з'їзду, а також знесли бюст Жукову, який розташовувався в кількох сотнях метрів від місця проведення партз'їзду.

Міський голова Харкова Геннадій Кернес заявив, що пам'ятник буде відновлений найближчим часом за рахунок коштів благодійного фонду народного депутата Віталія Хомутинника "Відродження". Національна поліція через повалення погруддя маршала Радянського Союзу порушила кримінальне провадження.

Президент України Володимир Зеленський закликав владу Харкова з'ясувати правову колізію у питанні Жукова, провести громадські обговорення і прийняти найбільш прийнятне рішення для всіх сторін.

Міністерство культури України зазначило, що пам'ятник Жукову є пам'яткою історії місцевого значення "до вирішення питання про включення (невключення) об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України".

13 червня поліцейські провели обшуки у двох харківських активістів у справі повалення погруддя маршалу Жукову.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.