У Харкові повалили погруддя Жукова. ФОТО. ВІДЕО

У Харкові учасники акцій «Можемо повторити» та «Стоп, реванш» звалили пам'ятник радянському маршалу Георгію Жукову.

Посиляючись на відео та фото оприлюднені у соцмережах, про повідомлояє The Бабель.

 
Фото: InfoResist

Погруддя повалили на знак протесту проти перейменування проспекту Петра Григоренка на проспект маршала Жукова. При цьому протестувальники скандували «Слава Україні!», «Україна!».

До цього моменту між спецназом поліції і активістами сталися сутички. Поліція намагалася розігнати їх із застосуванням спецзасобів.

Нагадуємо, що 9 травня міський голова Харкова Геннадій Кернес закликав підписати петицію за повернення імені радянського маршала Жукова одному з проспектів міста.

Через це рішення голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович пригрозив Кернесу судом.

17 травня активісти «Національного корпусу» у Харкові принесли опудало «Маршал-м?ясник» під будівлю мерії.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.