У Харкові повалили погруддя Жукова. ФОТО. ВІДЕО

У Харкові учасники акцій «Можемо повторити» та «Стоп, реванш» звалили пам'ятник радянському маршалу Георгію Жукову.

Посиляючись на відео та фото оприлюднені у соцмережах, про повідомлояє The Бабель.

 
Фото: InfoResist

Погруддя повалили на знак протесту проти перейменування проспекту Петра Григоренка на проспект маршала Жукова. При цьому протестувальники скандували «Слава Україні!», «Україна!».

До цього моменту між спецназом поліції і активістами сталися сутички. Поліція намагалася розігнати їх із застосуванням спецзасобів.

Нагадуємо, що 9 травня міський голова Харкова Геннадій Кернес закликав підписати петицію за повернення імені радянського маршала Жукова одному з проспектів міста.

Через це рішення голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович пригрозив Кернесу судом.

17 травня активісти «Національного корпусу» у Харкові принесли опудало «Маршал-м?ясник» під будівлю мерії.

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села