Поліція Харкова провела обшуки у справі повалення бюста Георгію Жукову

Активіст і громадський журналіст Валентин Бистриченко повідомив, що 13 червня поліцейські провели обшуки у двох харківських активістів у справі повалення погруддя маршалу Жукову 2 червня.

Інформацію та відео-трансляції Бистриченка з квартир двох людей, В’ячеслава Дуди та Максима Зінченк опубілкувало Радіо «Свобода».

«Сьогодні в нас якісь системні й масові обшуки в проукраїнських активістів у місті Харкові. Першим був Дуда В’ячеслав, другим – Зінченко Максим. Їх, виходить, обшукують з приводу знесення пам’ятника Жуукову. І ми намагаємося зрозуміти, чому це відбувається», – стверджує Бистриченко.

На попередній трансляції Бистриченко зазначив, що Дуді стало погано, йому викликали «швидку».

Один із представників правоохоронців, який представився слідчим, однак не назвав свого прізвища, сказав Бистриченкові під час прямої трансляції, що візит поліцейських має на меті обшуки у зв’язку з поваленням пам’ятника.

При цьому, за словами активіста, один із чоловіків – Максим Зінченко – не був присутній на місці подій в день, коли знесли пам’ятник Жукову.

Прес-служба Головного управління Нацоінальної поліції в Харківській області на своєму сайті наголосила, що слідчі дії проводилися відповідно до рішення суду в рамках кримінальних проваджень.

Провадження розпочаті за фактами завдання травм (хімічні опіки очей) трьом працівникам поліції під час подій 2 червня на проспекті Григоренка в Харкові.

Нагадуємо, що 2 червня група активістів, які пікетували з'їзд партії «Довіряй справам», влаштували «коридор ганьби» для учасників з'їзду, а також знесли бюст Жукову, який перебував у декількох сотнях метрів від місця проведення партз'їзду.

Міський голова Харкова Геннадій Кернес заявив, що пам'ятник буде відновлений найближчим часом за рахунок коштів благодійного фонду народного депутата Віталія Хомутинника «Відродження».

Національна поліція через повалення погруддя маршала Радянського Союзу порушила кримінальне провадження.

Президент України Володимир Зеленський закликав владу Харкова з'ясувати правову колізію у питанні Жукова, провести громадські обговорення і прийняти найбільш прийнятне рішення для всіх сторін.

Міністерство культури України зазначило, що пам'ятник Жукову є пам'яткою історії місцевого значення «до вирішення питання про включення (невключення) об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України».

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.