Поліція Харкова провела обшуки у справі повалення бюста Георгію Жукову

Активіст і громадський журналіст Валентин Бистриченко повідомив, що 13 червня поліцейські провели обшуки у двох харківських активістів у справі повалення погруддя маршалу Жукову 2 червня.

Інформацію та відео-трансляції Бистриченка з квартир двох людей, В’ячеслава Дуди та Максима Зінченк опубілкувало Радіо «Свобода».

«Сьогодні в нас якісь системні й масові обшуки в проукраїнських активістів у місті Харкові. Першим був Дуда В’ячеслав, другим – Зінченко Максим. Їх, виходить, обшукують з приводу знесення пам’ятника Жуукову. І ми намагаємося зрозуміти, чому це відбувається», – стверджує Бистриченко.

На попередній трансляції Бистриченко зазначив, що Дуді стало погано, йому викликали «швидку».

Один із представників правоохоронців, який представився слідчим, однак не назвав свого прізвища, сказав Бистриченкові під час прямої трансляції, що візит поліцейських має на меті обшуки у зв’язку з поваленням пам’ятника.

При цьому, за словами активіста, один із чоловіків – Максим Зінченко – не був присутній на місці подій в день, коли знесли пам’ятник Жукову.

Прес-служба Головного управління Нацоінальної поліції в Харківській області на своєму сайті наголосила, що слідчі дії проводилися відповідно до рішення суду в рамках кримінальних проваджень.

Провадження розпочаті за фактами завдання травм (хімічні опіки очей) трьом працівникам поліції під час подій 2 червня на проспекті Григоренка в Харкові.

Нагадуємо, що 2 червня група активістів, які пікетували з'їзд партії «Довіряй справам», влаштували «коридор ганьби» для учасників з'їзду, а також знесли бюст Жукову, який перебував у декількох сотнях метрів від місця проведення партз'їзду.

Міський голова Харкова Геннадій Кернес заявив, що пам'ятник буде відновлений найближчим часом за рахунок коштів благодійного фонду народного депутата Віталія Хомутинника «Відродження».

Національна поліція через повалення погруддя маршала Радянського Союзу порушила кримінальне провадження.

Президент України Володимир Зеленський закликав владу Харкова з'ясувати правову колізію у питанні Жукова, провести громадські обговорення і прийняти найбільш прийнятне рішення для всіх сторін.

Міністерство культури України зазначило, що пам'ятник Жукову є пам'яткою історії місцевого значення «до вирішення питання про включення (невключення) об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України».

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб

Акула пера у підпіллі. До дня народження Петра Федуна-"Полтави"

На пошук і ліквідацію однієї людини у 1951 році «совєти» кинули 4 574 офіцерів і солдатів, із них – 60 інструкторів із 110 службово-розшуковими собаками, 500 курсантів навчального загону МГБ, 230 автомашин. Ким був легендарний «Полтава», що на його пошуки спорядили кілька полків чекістів?

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.