У Самборі встановили погруддя провідникові Львівського краю ОУН. ФОТО

7 липня на площі Пам’яті в Самборі Львівської області урочисто відкрили пам’ятник Зиновію Тершаковцю, провіднику ОУН Львівського краю та засновнику й редактору підпільного видання "Літопис УПА".

Про це повідомляє прес-служба Самбірської районної ради. Пам'ятник став ще одним на Алеї героїв міста, де також увічнені провідник ОУН Степана Бандера та інші учасники визвольного руху, герої Небесної сотні, ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС.

До присутніх з промовою звернулися народний депутат Ярослав Дубневич, який був ініціатором спорудження погруддя, станичний Самбірської станиці Братства ОУН-УПА Микола Петрущак і голова Городоцької районної ради Володимир Більовський.

 
Прес-служба Самбірської районної ради

 
ПРЕС-СЛУЖБА САМБІРСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ

Духовенство із Самбора та родинного села Зиновія Тершаковця  відправили за ним поминальну панахиду.

Участь у відкритті пам’ятника взяли учасники АТО, рідні загиблих учасників російсько-української війни, представники влади та громадськості Самбірщини та Городоччини, команда молоді "Апостольська Чота" з Городка. 

 
прес-служба самбірської районної державної адміністрації
 
ПРЕС-СЛУЖБА САМБІРСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ

ДОВІДКА:

Зиновій Тершаковець – майор-політвиховник УПА (посмертно). Користувався псевдонімами "Федір", "Чагрів", "Червень", "Русич", "Лисий", "44".

Народився 19 серпня 1913 року в с. Якимчиці, нині Городоцького району Львівської області. З 1929 року став членом Організації українських націоналістів. Закінчив юридичний факультет Львівського університету.

У 1941 році взяв участь у Похідних групах ОУН, коротко був провідником Полтавської області.

З 1942 року під псевдонімом "Червень" працював у проводі Городоцького повіту, який тоді включав і Комарнівщину. Тісно співпрацював з повітовим провідником Левком Шкреметком – "Галичем", "Деканом". Той навесні 1943 року свій пост передав Зиновію Тершаковцю.

На початку 1944 року Тершаковець перейшов до крайового осередку пропаганди ОУН. У жовтні 1944 році був призначений на пост провідника ОУН Дрогобицької області. Уже наступного року Тершаковець став організаційним референтом Карпатського краю. Навесні 1946 року його скерували на пост провідника Львівського краю.Одночано з 1947 року командував військовою округою УПА "Буг" (Львівська область).

Загинув 4 листопада 1948 року в селі Малий Любінь на Львівщині в засідці військ МГБ. 

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін