У Самборі встановили погруддя провідникові Львівського краю ОУН. ФОТО

7 липня на площі Пам’яті в Самборі Львівської області урочисто відкрили пам’ятник Зиновію Тершаковцю, провіднику ОУН Львівського краю та засновнику й редактору підпільного видання "Літопис УПА".

Про це повідомляє прес-служба Самбірської районної ради. Пам'ятник став ще одним на Алеї героїв міста, де також увічнені провідник ОУН Степана Бандера та інші учасники визвольного руху, герої Небесної сотні, ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС.

До присутніх з промовою звернулися народний депутат Ярослав Дубневич, який був ініціатором спорудження погруддя, станичний Самбірської станиці Братства ОУН-УПА Микола Петрущак і голова Городоцької районної ради Володимир Більовський.

 
Прес-служба Самбірської районної ради

 
ПРЕС-СЛУЖБА САМБІРСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ

Духовенство із Самбора та родинного села Зиновія Тершаковця  відправили за ним поминальну панахиду.

Участь у відкритті пам’ятника взяли учасники АТО, рідні загиблих учасників російсько-української війни, представники влади та громадськості Самбірщини та Городоччини, команда молоді "Апостольська Чота" з Городка. 

 
прес-служба самбірської районної державної адміністрації
 
ПРЕС-СЛУЖБА САМБІРСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ

ДОВІДКА:

Зиновій Тершаковець – майор-політвиховник УПА (посмертно). Користувався псевдонімами "Федір", "Чагрів", "Червень", "Русич", "Лисий", "44".

Народився 19 серпня 1913 року в с. Якимчиці, нині Городоцького району Львівської області. З 1929 року став членом Організації українських націоналістів. Закінчив юридичний факультет Львівського університету.

У 1941 році взяв участь у Похідних групах ОУН, коротко був провідником Полтавської області.

З 1942 року під псевдонімом "Червень" працював у проводі Городоцького повіту, який тоді включав і Комарнівщину. Тісно співпрацював з повітовим провідником Левком Шкреметком – "Галичем", "Деканом". Той навесні 1943 року свій пост передав Зиновію Тершаковцю.

На початку 1944 року Тершаковець перейшов до крайового осередку пропаганди ОУН. У жовтні 1944 році був призначений на пост провідника ОУН Дрогобицької області. Уже наступного року Тершаковець став організаційним референтом Карпатського краю. Навесні 1946 року його скерували на пост провідника Львівського краю.Одночано з 1947 року командував військовою округою УПА "Буг" (Львівська область).

Загинув 4 листопада 1948 року в селі Малий Любінь на Львівщині в засідці військ МГБ. 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.